Алмазів Олекса Дмитрович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 37:
 
=== В українській армії ===
З 1 січня 1918 року — командир окремої кінно-гірської батареї [[Гайдамацький Кіш Слобідської України|Гайдамацького Коша Слобідської України]] організованого [[Симон Петлюра|Симоном Петлюрою]]. Учасник [[Січневе повстання 1918|січневих боїв]] за [[Київ]] у січні 1918 року, білябаталій близ [[Гребінка|Гребінки]], за [[Лубни]], [[Хорол (місто)|Хорол]], [[Полтава|Полтаву]], [[Харків]], [[Кременчук]]. У бою під [[Бердичів|Бердичевим]] у середині лютого 1918 року був поранений у ногу. 15 березня 1918 року батарея була реорганізована у Запорізький кінно-гірський [[Артилерійський дивізіон|гарматний дивізіон]] Окремої Запорізької дивізії військ Центральної Ради, на чолі якого Алмазов залишався до кінця [[Українська революція 1917-1921|Визвольних змагань]] (цей дивізіон у [[Дієва армія УНР|Дієвій армії УНР]] називався Алмазівським). На чолі цього дивізіону у квітні 1918 року брав участь у [[Кримська операція 1918|поході полковника Болбочана на Крим]].
 
Влітку 1919 відзначився у боях із [[Таращанська бригада|Таращанською бригадою]] [[Червона армія|Червоної армії]] на [[Шумський район|Шумщині]]. В липні-серпні 1920 [[Артилерійський дивізіон|гарматний дивізіон]] під командуванням Алмазова вів оборонні бої на півдні Тернопільщини. 21 листопада 1920 з Армією УНР перейшов річку [[Збруч]] у районі [[Підволочиськ]]а і був інтернований. Від 1930 жив у [[Луцьк]]у, працював у земській управі [[Волинське воєводство (II Річ Посполита)|Волинського воєводства]], у справах служби перебував у [[Кременецький повіт|Кременецькому повіті]].