Домінат: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м шаблон |
вікіфікація |
||
Рядок 3:
'''Домінат''' ({{lang-la| dominus}} «пан» відносно [[раб]]а) — форма правління у [[Стародавній Рим|Стародавньому Римі]], що прийшла на зміну [[принципат]]у, встановлена [[Діоклетіан]]ом (роки правління 284 — 305). У домінат включають період [[Тетрархія|тетрархії]].
Словом «домінат» звичайно позначають період історії Стародавнього Риму з IV по VI століття. По-іншому його можна назвати період «[[Пізня Античність|пізньої античності]]». Вважають, що термін «домінат» походить від звичайного для того часу звернення до імператора — «пан і бог» (''dominus et deus''). Домінат став наступним етапом поступової трансформації Римської республіки в монархію з необмеженою владою імператора. У період принципату старі республіканські інститути зберігалися, і формально продовжували діяти, а глава держави, [[принцепс]] («перший») вважався лише першим громадянином республіки. У період домінату сенат перетворюється на орган з декоративними функціями. Основним титулом глави держави замість «принцепс» (перший громадянин) і «[[імператор]]» (спочатку почесний титул воєначальників) стає [[Авґуст (титул)|«авґуст»]] («священний») і «домінус» («пан», малося на увазі, що всі інші є його рабами).
Засновником системи домінату звичайно вважається імператор [[Діоклетіан]]. Він встановив при своєму дворі звичаї, запозичені зі Сходу. Основним центром влади став бюрократичний апарат, орієнтований на особистість — Домінус. Комітет, який відав збором податків, при цьому називався комітетом «священних (тобто імператорських) щедрот» ({{lang-la|sacrarum largitionum}}). Імператор приймав закони імперії, призначав чиновників усіх рівнів та багатьох офіцерів армії, аж до прийняття християнства імперією, носив титул голови [[Pontifex Maximus|колегії понтифіків]].
| |||