Фотинський Орест Авксентійович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Klymets (обговорення | внесок) м додана Категорія:Уродженці Радивилівського району з допомогою HotCat |
Katz (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Фотинський_Орест.jpg|right|thumb|200px|]]
'''О́рест Авксе́нтійович (Оксентійович) Фоти́нський''' (*[[1862]], с.[[Батьків (Радивилівський район)|Батьків]] [[Кременець]]кого повіту Волинської губернії — †[[1931]], [[Житомир]])
== Життєпис ==
Народився в сім’ї священика. Здобував освіту в Кременецькому духовному училищі, Волинській семінарії (1877–1883), Київській духовній академії (1883–1887), яку закінчив із званням кандидата-магістра. Після закінчення навчання основним фахом обрав педагогічну діяльність: працював у Волинськії жіночій єпархіальній школі (1888–1916), духовній семінарії (1916–1918), в жіночій (1900–1916), першій чоловічій (1907) та приватній чоловічій (1905–1908) гімназіях.
За радянської влади продовжував працювати як викладач історичних дисциплін у вчительській семінарії (1917–1924) та Волинському ІНО (1919–1929) на посаді професора. Крім педагогічної, провадив наукову роботу: був співзасновником і керівником Волинського єпархіального давньосховища (1899–1916), завідував історичним відділом Волинського науково- дослідного музею (1903–1924). Був членом ряду наукових установ: Волинського
історико-археологічного товариства та губернського статистичного комітету, Історичного товариства Нестора-літописця, НТШ; співпрацівником московських археологічного товариства та товариства любителів російської історії і старовини та ін. Був одним із засновників Товариства дослідників Волині.
В революційний час очолив роботу з охорони архівів Волині: завідував архівною секцією ГУБКОПМИСу (1919–1922), губернським архівним управлінням (1922–1923), пізніше працював заступником завідувача губарху з наукових питань.
== Література ==▼
1924–1925 рр., перебуваючи на посаді заступника завідувача губархом, керував впорядкуванням і описуванням архівів поштово-телеграфних установ, Волинської дирекції народних шкіл, книг архіву з’їзду мирових суддів та дільничних
суддів Волинської мирової округи. За його пропозицією видано накази про обов’язкову реєстрацію і описування документів в повітових архівах, що сприяло зміцненню архівної системи в губернії.
В кінці 1925 р. залишив роботу в архівних установах і повністю перейшов на викладацьку діяльність, працював у Волинському ІНО та медичній профшколі.
== Праці ==
* Очерки из истории быта монастырских крестьян на Волыни в XVII– XVIII вв. // Труды Общества исследователей Волыни. – Житомир, 1910. – Т. 3. – С. 1–46, 1–112 (докум.)
* Юрий Немирич. Эпизод из истории Волыни XVII в. // Там же. – Вып. 1. – С. 3–29
▲== Література ==
* {{ЕУ}}
* ''Шевчук М.'', ''Титов В.'' Відоме і невідоме “Товариство дослідників Волині” // Україна: наука і культура. – Вип. 24. – К., 1990
* ''Кондратюк Р.'' Державний архів Житомирської області: Історико-краєзнавчий нарис. – Житомир, 1997. – С. 8–11
[[Категорія:Українські історики]]
| |||