Аккад (держава): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
стильові правлення |
|||
Рядок 128:
Приблизно на початку [[3-тє тисячоліття до н. е.|III тисячоліття до н. е.]] на землі Верхньої Месопотамії, імовірно з [[Аравійський півострів|Аравійського півострова]], переселяються східні [[семіти]] — пращури аккадців{{sfn|История Древнего Востока. 1 том|1983|с=135}}. З часом вони переймають у шумерів письменність, пристосувавши її під свою мову, а також [[Міфологія|міфологію]] і спосіб життя. Перші аккадські імена в Месопотамії з'являються в [[XXVII до н.е.|XXVII столітті до н. е.]] Семіти складали більшість населення в верхів'ях Тигра і середній течії Євфрату — містах [[Марі]], [[Ашшур (місто)|Ашшур]], [[Ніневія]]. В районі Кіша і Ніппура населення було змішаним, на південь від Ніппура було більше шумерів.
Співіснування народів було переважно мирним{{sfn|Крамер|2010|с=319}}. Джерела не згадують конфлікти на національному
З часом аккадська мова отримала більше поширення, що було пов'язано з його відносною простотою і можливістю використовувати мову як засіб міжетнічного спілкування. Після створення держави Саргона він отримує статус державного. Однак пік семітизації шумерів припадає на наступну епоху — третю династію Ура{{sfn|История Древнего Востока. 1 том|1983|с=268}}. Висновком цих процесів було формування нових народностей — вавилонян (з нащадків шумерів і аккадців південної Месопотамії) і ассирійців (нащадків семітського населення північної частини регіону).
|