Думкозлочин: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Mishae (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''
Неправильний, з точки зору ідеології правлячої партії, вираз обличчя також є різновидом уявного злочина — '''обличчязлочином'''. Боротьбою з думкозлочинами в Океанії займалася спеціальна репресивна організація — [[поліція думок]], допити обвинувачених проходили в [[Міністерство любові|Міністерстві любові]]. Для виявлення підозрюваних використовувалося стеження, яке вели за громадянами агенти поліції думок і добровольці (у тому числі — найближчі родичі думкозлочинців), а також спеціальний технічний пристрій, встановлений в будинку кожного члена партії — [[телеекрани]].
Основна функція поліції думок - довести порушникові, що він був неправий. Мислепреступнік піддавався витонченим тортурам і допитам, метою яких була зміна свідомості обвинуваченого, навіювання йому віри в партійні догми. Після такої обробки людина починала щиро вірити в правоту АНГСОЦу, в велич [[Великий Брат|Великого Брата]], визнавав свої колишні погляди помилковими. Деякі раскаявшиеся мислепреступнікі відпускалися на свободу для того, щоб потім, через деякий час, бути знову схопленими поліцією думок.▼
▲Основна функція поліції думок
У своєму щоденнику [[Вінстон Сміт]] так характеризує мислепреступленіе:▼
{{1984}}▼
{{Цитата|Думкозлочин не тягне за собою смерть: думкозлочин Є смерть|40|[[Вінстон Сміт]]<ref>Джордж Орвелл. 1984 : роман-антиутопія. Переклад з англійської Віталій Данмер. Львів: Видавництво Гуртом, 2013. — 321 с. [http://avtura.com.ua/book/1078/getfile/ e-book перша редакція на сайті avtura.com.ua] [http://toloka.hurtom.com/viewtopic.php?t=58233 e-book друга редакція на сайті Hurtom.com]</ref>}}
== Примітки ==
[[Категорія: Джордж Оруелл]]▼
{{reflist}}
▲{{1984}}
| |||