Скнилів (Львівський район): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 82:
Станом на [[1880]] рік в селі було всього 118 будинків, де мешкало 714 осіб. За віросподанням: 527 - греко-католики, 136 - римо-католики, 40 іудеїв та 11 інших віросподань, а за національною приналежністю - 537 русинів (українців), 140 поляків, 37 німців. Римо-католицька парафія знаходилася в с. [[Зубра (село)|Зубра]], греко-католицька - у Скнилові та належала до Львівського міського деканату. Крім Скнилова до парафії належав й Скнилівок. В селі була церква, однокласна школа; діяла кредитна каса ґміни Скнилів з капіталом у 1907 злотих ринських та млин.
За Польщі село належало до коронних земель. Привілеєм, виданим [[3 березня]] [[1437]] року у [[Краків|Кракові]], польський король [[Владислав III Варненчик]] передає у власність Янові Зубрському село Скнилів та призначає війтом там же<ref>[http://www.history.org.ua/JournALL/ruthenica/5/12.pdf Зазуляк Ю. Навколо полеміки про феодалізм на Галичині XIV-XV ст.]</ref>.
У [[1614]] році львівський староста [[Станіслав Боніфацій Мнішех]] з Великих Кунчиць надає землю в Скнилові під будівництво церкви <ref>Archiv. Bernardynski we Lwowie, C, t. 443, str. 1407 </ref>.
Рядок 89:
У [[1665]] році польський король [[Ян II Казимир]] дозволив Томашу Карчевському переписати його власність в Сокільниках та Скнилові на дружину, Барбару Пшеребську.
У [[1683]] році польський король [[Ян III Собеський]] призначає данину Скнилову та дозволяє вирубку лісу, а у [[1685]] році призначає солтисом Скнилова Станіслава Кіліянова. За привілеєм від [[9 вересня]] [[1744]] року село належало Катажині з Потоцьких Коссаковській, у [[1770]] році - Томашу Тиборовському. У [[1776]] році село було продано австрійським урядом Янові Кіцкєму за 9600 злотих ринських.
== Історичні пам'ятки ==
| |||