Місце зустрічі змінити не можна: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
DoctorMova (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 89:
* Звукорежисер: [[Нетребенко Анатолій Дмитрович|Анатолій Нетребенко]]
* Асистенти художника: [[Безчастнов Михайло Ігорович|Михайло Безчастнов]], Л. Цигульська
* Редактор: І. Алеєвська
* Консультант: Н. Кондрашов
* Комбіновані зйомки:
** оператор: С. Мельниченко
** художник: К. Пуленко
* Симфонічний оркестр Держкіно СРСР, диригент  — [[Нерсесян Мартін Сааковіч|М. Нерсесян]]
* Каскадери: В. Жариков, О. Федулов
* Майстер по світлу: В. Логвинов
Рядок 116:
[[Висоцький Володимир Семенович|Володимир Семенович]] завжди з'являвся на місці зйомок заздалегідь, щоб встигнути «вжитися в кадр». Він і до постановки епізодів ставився дуже творчо, давав цікаві поради. Наприклад, ідея повісити фотографію Варі на двері підсобки в магазині, як своєрідну підказку Шарапову, була запропонована [[Висоцький Володимир Семенович|Висоцьким]]. Крім того, Володимир Семенович був постановником сцени допиту Груздєва (Сергія Юрського), допоміг створити образ кишенькового злочинця, якого виконував Станіслав Садальський.
 
[[Висоцький Володимир Семенович|Висоцький]] детально знав побут післявоєнних часів, саме завдяки йому у Васі Вєкшина на шиї було біле морське офіцерське кашне (у них ходили підлітки, підкреслюючи таким чином належність до фронтовиків), а на руці - — наколка «Льоля» (наймодніше ім'я тих часів).
 
Цікавим було також те, що [[Висоцький Володимир Семенович|Висоцький]] не любив озвучувати роль: нервував, поспішав. Після одного-двох дублів в тон-студії, бувало, заявляв: «І так зійде!» Працювати над ідеально точною інтонацією йому було вже нецікаво. У декількох епізодах навіть залишилися неозвучені ним репліки. Довелося використовувати павільйонний запис звуку (його було зроблено безпосередньо під час зйомок: з технічними шумами тощо). Шуми прибирали, сторонні репліки&nbsp;— вирізали<ref name="mc"/>.