Pearl Jam: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 70:
== Стиль ==
У порівнянні з іншими грандж-гуртами початку 1990-х років, стиль Pearl Jam був помітно менш важким і більш близьким до класичної рок-музики 70-х. Учасники Pearl Jam наводять багато панк-рок і класичних рок груп вплинули на їхню творчість, серед яких The Who, Led Zeppelin, Ніл Янг, Kiss і Ramones{{sfn|PJ20|2011|loc=1:20:52-1:21:08}}. Успіх Pearl Jam пояснюється їх особливим звучанням, що поєднує «рифи стадіонного року 70-х з мужністю і гнівом пост-панку 80-х, без якої або зневаги хуками і приспівами». Госсард, граючий ритм-партії на гітарі відомий своїм почуттям ритму, а гру МакКреді, виконуючого соло-партії, за його словами навіяної стилем Джиммі Гендрікса, називали дуже чуттєвою{{sfn|PJ20|2011|loc=1:24:05-1:25:55}}.
Критик Джим Рогатин відзначів схожість голосу Вейдера з вокалом Джима Моррісона. Грег Прато з [[Allmusic]] сказавши що, «зі своєю непріємної и конфесійної лірікою, та баритоном Джима Моррісона, ставши одним з найвідатнішіх вокалістів рока». Лірика Веддера зачіпає і особисті («Alive», «Better Man») i соціально-політичні проблеми («Even Flow», «World Wide Suicide»). Частина темами пісень є свобода и індівідуалізм. Коли група починает Госсард и МакКреді були чітко позначені як ритм-гітарист и соло-гітарист відповідно. Во время ''Vitalogy'' Веддер такоже взявши у руки гітару и ставши іншою ритм-гітарістом. У 2006 году МакКреді говорів «Хоча є три гітарі, я думаю, что ми Можемо играть так и далі».▼
▲Критик Джим
== Склад гурту ==
| |||