Антропогенез: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Мітки: перше редагування Візуальний редактор |
||
Рядок 3:
= Етапи антропогенезу =
* '''''сучасні примати'''''
* ранній етап виділення [[людина|людини]] з тваринного світу;▼
* З близько 200 видів сучасних приматів найближчими до людей за морфологічними ознаками є великі людиноподібні мавпи: орангутани, шимпанзе і горили ( їх відносять до сімейства понгідів). Орангутани самці при зрості 130- 140 см. мають вагу 189 кг.( але деякі можуть мати 200-250 кг.) , а самки при зрості 110-120 см. важать 81 кг. Тіло покрите довгою ( до 40 см.) червонясто- рудоватою шерстю , що темніє з віком. Обличчя увігнуте з сильни щелепним виступом, у самців присутній черепний гребінь. Орангутани ведуть деревний спосіб життя тому чіпкість нижніх кінцівок не поступається верхнім , останні доволі довгі ( розмах може становити до трьох метрів). Вони вміло пересуваються деревами у вертикальному положенні, а по землі на чотирьох кінцівках. Живуть вони невеликими групами, переважно це самка, самець і дитинча. Тривалість вагітності у орангутанів – 275 днів. Народжується переважно одне дитинча ( 1200-1600 г.) , піклуються про своє потомство до 3-4 років. Споруджують гнізда на деревах з обламаних гілок, які попередньо вкладають і утрамбовують. Люблять їсти плоди дур’яну (зубами і верхніми кінцівками розкривають їх , і вибирають м’якоть пальцями) , яйця птахів кору дерев, листя . Обмочуюючи кінцівку і облизуючи її п’ють воду , або губами складденими у трубочку. А.К. Фаренс за 6 місяців навчив орангутана говорити слово «тато», і орангутанг почав асоціювати це слово з своїм учителем. Шимпанзе при масі тіла 45-50 кг. А інколи й 85 мають 1.50 довжини . Розмір мозку (350-550 см. кубічних) верхні кінцівки набагато довші від нижніх і великий палець протиставляється іншим. Шимпанзе має досить високу точність рухів і може тримати навіть голку. На верхній кінцівці перший палець малий інші довгі, а на нижніх кінцівках перший палець довгий. Статева зрілість настає в 10 років, термін вагітності - 8 місяців, піклуються про своїх дитинчат до 6-8 років. Проводять час як на землі так і на деревах. На землі пересуваються на чотирьох кінцівках , спираючись на всю підошву нижньої і на тильні поверхні середніх фаланг зігнутих пальців верхніх кінцівок. Добре розвинута мускулатура обличчя, що дозволяє робити їм різні гримаси. Живуть групами від 2 до 25 а то й до 40 особин. Користуються гілками, каменями і палицями, як знаряддями посередниками щоб терміти злізлися на гілку , розбити горіх чи здобути мед, зруйнувавши палицею гніздо деревних мурах. Горила самець при довжині тіла 180 см. важить 250 кг., голова велика ( у самців на черепі присутній гребінь) , широко розставлені очі і є масивний надбрівний валик , об’єм мозку близько 600 см. кубічних , тулуб широкий. Руки горили довгі, великий палець протиставляється. На нижніх кінцівках великий палець також протиставляється, мають довгу п’яту і короткі ноги. Кількість особин у групі ( очолює ватажок) коливається від 5 до 30 осіб. Статева зрілість настає у 10-12 років у самиць і у 11-13 років у самців. Вагітність триває 8.5 місяців Здатність сидіння, висіння, стрибання і частково прямоходіння у цих приматів робить їх схожими до людей. За терміном вагітності найближча людині горила , статева зрілість у цих трьох приматів це початок статевого дозрівання у людей. У мозку цих приматав, а найбільше у шимпанзе є структурні утворення, які у людей відповідають за абстрактне мислення, трудову діяльність, членороздільну мову. Прогресивні перетворення будови мозку у приматів посилилися після появи представників роду Homo і набули завершеності в людей сучасного морфологічного типу .
* етап [[еволюція|еволюції]] найдавніших гомінідів;▼
▲* '''''ранній етап виділення [[людина|людини]] з тваринного світу;'''''
* формування давніх людей ([[неандертальці]]в);▼
* Щодо безпосередніх людських попередників то до них відносять найбільш високоорганізовану родину людиноподібних мавп: палеоантропи, архантропи і австралопітеки. З власне гомінідів виділяють Homo habilis, Homo erectus і Homo sapiens. В свою чергу Homo sapіens має два підвиди: неандерталець і сучасна людина (Homo sapiens sapiens). Розходження гомінідів і понгідів ,припускають, відбулося 10 -20 млн. років тому ( їхніми спільними предками були дріопітек, кістки якого знайшли в Африці). Дріопітеки мешкали у Східній Африці 25 – 10 млн. років тому. Мали різко виступаючий лицьовий відділ, а на їхніх зубах (нижніх молярах) є ухор утворений міжгорбиковими борозенками, який також притаманний сучасним людям. В Удабно (Грузія) 1939 році знайшли верхню щелепу з двома зубами і датували знахідку верхнім міоценом. Знахідку виркремели в окремий вид і назвали удабнопітеком. Перший корінний зуб цієї щелепи дуже схожий на людський . У анкарапітека , нижню щелепу , якого знайшли неподалік міста Анкари , був зародковий підборідний виступ. У 1932 р. Д. Льюїс у Індії в місті Кашмир знайшов рештки рамапітека, які представлені фрагментами щелеп та зубів, що мають близьку до людських форму. Як і в людей перший премоляр складався з двох горбиків, а ікла у рамапітека уже не виступали з зубних рядів. Л. Лікі припускав , що східноафриканський підвид - кеніапітек вживав м’ясну їжу і користувався кісткою , як знаряддям праці. Їх також розглядали, як спільних пращурів сучасних мавп і людей, але зараз вчені скептично ставляться до такої гіпотези. Вчені вважають , що безпосередній пращур гомінідів найбільше схожий із шимпанзе Австралопітеки з’явилися на землі 6 - 4 млн. років тому. Вони уже були прямоходячими і використовували примітивні знаррядя праці. Будова нижніх кінцівок і тазового поясу вже більше схожа до людських , аніж до мавп’ячих. В шарі застиглого вулканічного попелу в Летолі виявлено відбитки стоп (залишених прямоходячими істотами) , які датуються 3.8 – 3.6 млн. років тому. Рештки цього виду почали досліджувати з 1924 року , коли вони були вперше виявлені у Південній Африці. Підродина австралопітекових включає в себе три роди і п’ять видів.
▲* '''''етап [[еволюція|еволюції]] найдавніших гомінідів;'''''
* Прірву у ланцюзі істот який веде від тварини до людини заповнюють викопні рештки давніх створінь, які були знайдені у Африці на глибині 6.71 м. від олдоввайського шару подружжям Лікі у Танзанії, що у Східній Африці . Вчені знайшли неушкоджений череп серед кісток птахів, земноводних та ссавців, які були сильно пошкодженні, імовірно примітивними гальковими знаряддями праці, що знаходились біля них. Через особливості черепа Лікі виділили його в окремий рід – зинджантроп. Інші викопні рештки з олдовайського розрізу були більш подібними до людських ніж рештки попереднього зинджантропа. Їх вчені визначили як такі, що належать Homo habilis, тобто людині умілій, яка й виготовила вище згадані знаряддя праці. Ці істоти були набагато легші від горили, їхня стопа була подібно до людської. За об’ємом мозку вони поступалися людям, але трохи перевершували шимпанзе та горилу. До виду Homo erectus ( людина прямохідна ) відносяться архантропи. Архантропи - це збірна назва пітекантропів , синантропів , гейдельберзької людини та ін. знахідки архантропів датуються раннім і середнім плейстоценом , були знайдені на території Африки , Азії та Європи. Архантропам характерні : високе похиле чоло , надбрівний валик , немає підборідного виступу. Завдяки побудові гортані , загину корення язика в гортанну порожнину і посиленню голосових зв’язок у архантропів уже з’являються зачатки членороздільної мови , яка вдосконалювалася разом з морфологічними перетворюваннями лицьового скелета. У архантропів формуються абстрактне мислення , суспільні відносини і знаряддя праці ( чопери , рубила ). Архантропи користувалися вогнем і будували житла , в яких можна було перебувати довший час. Рештки істоти, яку згодом назвали пітекантропом, знайшов Є. Дюбуа на о. Ява. Весь асортимент складався з черепної кришки ( за формою та величиною проміжна між людиною і антропоморфною мавпою ), стегнової кістки ( 455 мм.) і трьох зубів ( корінний подібний до орангутанового, передкорінний на людський). Мозок пітекантропа становив 900 см. кубічних , череп низький , потилиця зверху пласка , присутній надбрівний валик . Рештки синантропів Д. Блек виявив у вапнякових печерах поблизу Пекіна . А саме череп з низьким похилим чолом та надбрівними валиками, масивними щелепами без підборіддя , з широким та пласким носом і стегновою кісткою (пряма, масивна ) , верхня щелепа ( сильно випнута ) . Мозок одного з жіночих черепів був об’ємом у 850 см. кубічних , а в чоловічому до 1220 см. кубічних . У 1907 р. антрополог О. Шетензак біля міста Гейдельберг знайшов рештки людини , яку згодом назвав гейдельберзькою . Він виявив нижню щелепу, ретельні дослідження якої показали близькість зубів цієї знахідки з зубами сучасної людини .
▲* '''''формування давніх людей ([[неандертальці]]в);'''''
* Палеоантропи – друга стадія людської еволюції після архантропів . Знахідки датуються середнім і пізнім плейстоценом , виявлені у Європі , Азії , Африці. Представники : неандертальці двох типів : Ранні Знайдені у Сванскомбі ( Велика Британія ) , Штайнгаймі і Ерінгсдорфі ( Німеччина ) , Монтеморені і Фонтешеваді ( Франція ) . Вік: 150 тис. р . тому ; обсяг мозку : 1200 до 1400 см. кубічних ; потилиця сплющена , наявний надбрівний валик , підборіднй виступ відсутній. Пізні або « класичні » Знайдені у долині Неандерталь ( Німеччина ) , Ля – Шапелль – о- Сен , Ле Мустьє , Ля Феррасі ( Франція ) , Ля Ноллет ( Бельгія ) , на Гібралтарській скелі та ін. Вік : 80 – 35 тис. років тому ; обсяг мозку : 1400 – 1500 см. кубічних ; череп -видовжений ; лоб - спадистий ; потилиця – приплюснута . Палеоантропів , які знайдені у печерах Схул і Табун на горі Кармел біля міста Хайфа та в печері Джебел – Кафзех поблизу Назарета датували 100 – 70 тис. років тому і розділили на дві групи. Одні за формою черепа нагадують класичних неандертальців інші дуже схожі на сучасних людей ( черепи з Схул IV, V і Кафзеф). В останніх об’єм мозку становить 1550 – 1600 см. кубічнх , лоб випуклий , простежується підборідний виступ , ріст чоловіків приблизно 180 – 182 см. Хронологічні рамки палеоантропів від 150 тис. до 40 – 35 тис. років тому – це кінець ашельської і початок мустьєрської культури . в останній поширеними були крем’яні знаряддя праці : скребло , скобель , гостронаконечники . Кістяні вироби : кинджал з рогу оленя ( німецька стоянка Зальцгіттер – Лебенштадт ) , спис з загостреним і загартованим на вогні кінцем (німецька стоянка Лерінген ). Полювали палеоантропи на мамонтів , бізонів , коней , північних оленів , важливу роль у харчуванні посідало також збиральництво. Палеоантропи споруджували житло , основою якого були кістки великих тварин , зокрема мамонта , а покривним матеріалом служили шкури. Одне з таких жител неподалік села Молодова , що знаходиться в Чернівецькі області ( Україна ) виявив львівський археолог О. Черниш , вік знахідки 44 тис. років . Неоантропи будували штучні житла також в середині печер ( печера Лазарет у Франції ) . Архантропи уже могли формулювати поняття і передавати їх за допомогою мови , колективи були доволі згуртованими і навіть піклувалися про своїх одноплемінників , про це свідчать рештки з поховання Шанідар 1 в Ірані. Там було виявлено неандертальця , якому було близько 40 років , через пошкодження на черепі в області лівого ока вчені зробили висновок , що цей чоловік був сліпим , а також мав ампутовану вище ліктя праву руку і хворобу правої ноги . Ця людина через свої хвороби не могла самостійно забезпечувати себе їжею , а отже не могла б прожити таке довге ( за мірками неандертальця ) життя без сторонньої допомоги . Архантропи уже ховали померлих за певними ритуалами наприклад клали головою на захід чи схід також клали у могилу супровідний інвентар чи кістки тварин . А у похованні Шанідар IV виявлено поруч з рештками , що належали чоловіку , букет квітів , деякі з них мають цілющі властивості . Неоантоп Є декілька версій щодо щодо датування періоду життя неоантропів . Ще донедавна вважали , що становлення людини сучасного фізичного типу відбулося 40 – 35 тис. років тому ( період зародження мистецтва , релігійних уявлннь , родового ладу. Та більш сучасніші дослідження відкривають ще більш давні терміни . Так американський дослідник Вілсон покладається на генетичні дослідження і вважає , що перші Homo sapiens з‘явилися близько 200 тис. років тому на південь від Сахари ( Африка ), а 100 тис. років тому почали розселятися по земній кулі . Щодо місця появи неоантропів існує дві версії : моно - та поліцентризм. Я. Рогінський вважає , що неоантропи заселяли одну але досить обширну територію , що включає Північно – Східну Африку , Передню Азію , Південну та Південно – Східну Європу і з цього центру розпочали своє розселення . Г. Брейгер та Г. Стінгер припускають , що неоантропи з’явилися в Африці , а згодом емігрували до Європи , де розділилися на Homo sapiens sapiens і Homo sapiens neandertalensis .
* становлення людини сучасного фізичного типу.
Рядок 218 ⟶ 223:
* ''Ситник О.'' Антропологія: палеоантропологічні, археологічні та етнологічні аспекти. Львів, 2007.
* ''Станко В. Н., Гладких М. І., Сегеда С. П.'' Історія Первісного Суспільства. — К.: Либідь, 1999.
* ''С. Сегеда'' Антропологія -- К : Либідь, 2001.; ст. 129 - 163
* ''М. Ф. Юрій'' Антропологія : Навчальний посібник. -- К.: Дакор , 2008; ст. 115 - 157
== Посилання ==
| |||