[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
стильові правлення
Рядок 10:
Починається на півночі від [[Бельфор]]а, біля джерел [[Мозель|Мозеля]], прямо високими урвистими горами, без сполучних відрогів з [[Юра (гори)|Юрою]], і тягнеться на північ до витоків [[Лаутер]]у; північні відроги (у баварському [[Пфальц]]і) мають назву [[Гардт]]у, доходять до [[Вормс]]у і відділяються притокою Рейну [[Наге]] (Nahe) від [[Гундсрюк]]у.
 
Загалом довжина Вогезського пасма дорівнює 830 км при ширині 40-60 км; вона чудово відповідає пасму [[Шварцвальд]]а (на східному березі Рейну) за геологічною будовою, висотою і напрямом. Як і Шварцвальд, Вогези круто уриваються до долини Рейну, з іншого ж боку&nbsp;— поволі знижуються до [[Лотарінзьке плоскогір'я|Лотарінзького плоскогір'я]], перетнутого численними пасмами пагорбів.<br />

Пасмо складається з граніту, гнейсу, строкатих тріасових пісковиків, червоного пермського лежня, порфірів, мелафіра і раковістого вапняку. Схожість грунтуєтьсяґрунтується на тому що і Вогези і Шварцвальд були сформовані ізостатичним підняттям, під час рифтогенезу [[Рейнський грабен|Рейнського грабену]] і є [[грост]]ами.
 
Вогезький хребет можна розділити на дві частини: південну, вищу, і північну.