'''Аман''' - — ({{lang-en|Aman}}) - — в леґендаріумі [[Дж. Р. Р. Толкін]]а «[[Сильмариліон]]» місцевість. "Назва означає «Благословенний, вільний від зла"» - назва краюкрай на Заході по той бік Великого Моря, де, покинувши острів Алмарен, замешкали [[Валари]].<ref> Толкін, Джон Рональд Руел. Сильмариліон/Перекл. з англ. Катерина Оніщук. — Львів: Астролябія, 2008. — с.329</ref>
== Опис ==
Аман був створений після Першої Війни світлих сил з [[Мелкор]]ом, після того як завершилася Весна [[Арда|Арди]]. Помешкання валарів на Альмарені Мелкор знищив і стер з лиця Землі. Тоді валари покинули [[Середзем'я]] і подались до землі Аман - — найзахіднішої землі на кордонах світу; бо західні береги Аману виходили до Зовнішнього Моря, що його ельфи звали Еккая і яке обступало Королівство Арди. Як далеко простягається те море не знає ніхто, крім валарів; за ним стоять Стіни Ночі. А от східні береги Аману омивав Белеґаер - — Велике Море Заходу; і позаяк Мелкор повернувся в Середзем'я, а валари наразі не змогли його перемогти, то вони укріпили своє житло, звівши на берегах моря Пелори - — Гори Аману, найвищі на Землі. Понад усіма Пелорами здіймалася та вершина, на якій [[Манве]] поставив свій престол. Ельфи називають ту священну гору Танікветіл, а ще - — Ойолоссе - — Вічна Білість, а ще - — Елерріна - — Увінчана Зорями, і ще багатьма найменнями; синдари ж своєю пізнішою мовою нарекли її Амон-Уілос. З чертогів на Танкветілі Манве та [[Варда]] могли озирати всю Землю, навіть найдальший Схід.<ref> Толкін, Джон Рональд Руел. Сильмариліон/Перекл. з англ. Катерина Оніщук. — Львів: Астролябія, 2008. — с.25</ref>
