Кушнір Василь Михайлович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 17:
| нагороди =
}}
'''о. Василь Кушнір''' ({{н}} [[17 вересня]] [[1893]], [[Вікно (Гусятинський район)|Вікно]] нині [[Гусятинський район]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]  — {{†}} [[1979]], [[Вінніпег]], [[Канада]]) — релігійний і громадський діяч, священик [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]].
 
== Життєпис ==
Навчався у гімназіях [[Тернопіль|Тернополя]] і [[Львів|Львова]]. Студіював богослов'я у Львові та [[Інсбрук|Інсбруці]]. Працював священиком в селі [[Добромірка]] на Збаражчині. Став доктором теології (1927  р.). Працював в духовній семінарії у Станіславові.
 
З 1934 року — в Канаді, канцлер єпархії у Вінніпезі. Згодом генеральний вікарій, член — засновник [[Комітет українців Канади|Комітету Українців Канади]], його президент (1940–1952, 1957–1971), в 1971 році став почесним президентом.
 
Опікувався табором інтернованих вояків дивізії «Галичина» «Макмеррі» в Шотланії. В листопаді 1946  р. Василь Кушнір і [[Коссар Володимир|Володимир Коссар]] вручили петицію від КУК Генеральному секретарю ООН [[Трюгве Гальвдан Лі|Трюгве Лі]] із закликом ООН створити організацію, яка б зайнялася налагодженням фінансування, транспортування й поселення 800 тис. переміщених осіб української національності; зокрема про надання допомоги у поселенні 300 тис. таких осіб у Канаді, США, Аргентині.
 
Засновник і голова [[Панамериканська українська конференція|Панамериканської української конференції]], член Канадської Ради народного мистецтва, голова і перший президент [[Світовий конгрес вільних українців|Світового конгресу вільних українців]]. Автор багатьох статей. Нагороджений [[Шевченківська медаль (Канада)|Шевченківською медаллю]].