Ганнес Альвен: відмінності між версіями

У своїх останніх роботах Альфвен розвиває точку зору, згідно з якою всі космічні промені, за винятком найенергійніших, прискорюються поблизу Сонця, — в сонячному вітрі, за рахунок магнітного накачування в змінних магнітних полях. [[1939]] року Альфвен створив теорію [[магнітна буря|магнітних бурь]] і [[північне сяйво|північного сяйва]], яка грунтуєтьсяґрунтується на сформульованій ним концепції магнітних полів, що «вморожені» в плазму. Ця плідна концепція лежить також в основі уявлення про гідромагнітні хвилі, можливість існування яких була показана ним в [[1942]] (згодом названі [[альфвенівські хвилі|альфвенівськими хвилями]]). За допомогою цієї концепції йому також вдалося вирішити основну проблему колишніх теорій утворення [[Сонячна система|Сонячної системи]] — пояснити розподіл у ній [[момент кількості руху|моменту кількості руху]]. За його теорією космогонії перенесення моменту кількості руху назовні здійснюється за допомогою магнітного поля, через взаємодію магнітного поля Сонця та заряджених частинок у хмарі, з якої утворилися планети та супутники.