Петер Хабелер: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: '''Петер Хабелер''' ({{lang-de|Peter Habeler}}, {{ДН|22|7|1942}}, Майрхофен, Тіроль, Австрія) — вида... Мітка: суміш розкладок у тексті |
стильові правлення |
||
Рядок 21:
{{Цитата |Для Райнгольда і мене ніяка киснева маска не впаде з неба, якщо навіть на вершині Евересту тиск повітря буде незначним. Ми твердо вирішили працювати, так би мовити, на страх і ризик, ми не будемо перестраховуватися, залишаючись в резерві, йти останніми - Еверест без допоміжних засобів - своїми силами.<br>
Мені було десять років, коли [[Едмунд Гілларі |Гілларі]] і [[Тенцинг Норгей |Тенцинг]] вперше підкорили Еверест. І з тих пір ця гора стояла переді мною великою, далекою, фантастичною метою. Також як сьогодні хлопчаки мріють долетіти космонавтами на [[Місяць]], так я хотів стояти коли-небудь на найвищій вершині світу. Книгу Гілларі «Ризик - благородна справа» я проковтнув з великим інтересом. Кожна фаза штурму вершини залишилася незгладимою в пам'яті. І коли, я тоді, на початку п'ятдесятих роках дерся по вітчизняних тритисячниках, то бачив себе ймовірно вже завойовником даху світу. Коли мені ледь виповнилося 12 років, я вже здійснив сходження поодинці на всі вершини Ціллерталя. Коли я зараз думаю про те, яким небезпекам я піддавав себе тоді через свою недосвідченість, мені видається прогнозом долі, що зі мною ніколи не трапиться щось серйозне.<br>
Наше сходження на Еверест буде, звичайно, нічим іншим, як легковажною хлоп'ячою пригодою. Якраз тому, що наш вчинок у 95% всіх знавців вже з самого початку вважався приреченим на провал. Цього разу ми готувалися, по можливості, більш
Незабаром після цього легендарного сходження, Петер здійснив успішне підкорення восьмитисячників [[Нангапарбат]] (8126 м), [[Чо-Ойю]] (8201 м) і [[Канченджанга]] (8586 м).
| |||