Вікіпедія

Чистопади: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
правопис, стильові правлення
Рядок 42:
Населення — 587 осіб (2007).
 
[[Файл:Село_Чистопади,_1916_рік_(о._Косар_Г.).jpg|міні|Отець Григорій Косар (1867-19181867–1918) (крайній справа), парох сіл Ратищі і Чистопади. 1916  р.]]
[[Файл:Launched Roman Catholic church in the village Chystopady.JPG|міні|Костел часів Першої світової війни.J]]
[[Файл:Церква Святого Миколая (1701).jpg|thumb|290px|[[Церква Святого Миколая (Чистопади)|Церква Святого Михаїла (1701)]] Сучасний вигляд]]
[[Файл:С. Чистопади. Дорога біля озера.jpg|thumb|right|290px|Дорога біля озера, літо 2010]]
Рядок 53:
 
До війни село було бідне.
Одним із цікавих епізодів історії села була боротьба з пияцтвом до першої світової війни. Очолили його священики о. Ф. Тарнавський, о. І. Мединський, [[Григорій Косар|о. Григорій Косар]] (парох сс.сіл [[Ратищі]] і Чистопади), вчитель Лонгин Тарнавський. ВУ селі було створене «Товариство тверезості». В результаті їх діяльності селяни перестали відвідувати корчми і ті закрились. У селі діяла читальня [[Просвіта|«Просвіти»]], заснована парохом о. Григорієм Косаром 1906 р.,який був парохом с. Ратищі і Чистопади до 1917 р. Першим її головою був Дутка Михайло. Читальня мала понад 100 книг. Знаходилася в будинку, де колись була дяківська школа.
 
Тільки декілька господарів мали більше як 10 моргів поля. Перед І світовою війною багато мешканців села їздили на жнива заробляти на сусідські фільварки, особливо до села Ярчовець коло Зборова, де був великий фільварок і добре родила пшениця.
Рядок 87:
Роботу читальня відновила в липні 1941 р. після приходу німців, а в червні 1942 р. її перейменовано на Українське освітнє товариство, головою якого став Кріль Василь Кіндратович.
 
Перша школа знаходилась при церкві, дякоучителемдяковчителем був Дмитро Кульчинський. Шкільний будинок був дяківським. У 1888 році чистопадівці придбали землю і побудували школу.
 
Шкільний будинок під час І світової війни згорів разом з цілим селом. Школа містилася у селянських хатах, а новий шкільний будинок звели у 1925 році. Гроші частково на будівництво дала американська громада, а селяни здавали по 4 злотих від морга поля. Будинок з глини вийшов зовсім непридатним для навчання. Будували його тодішній солтис Василь Проник і директор школи Яворський.
 
За часів панування Польщі учителем був Яворський, польський осадник, який пибувприбув із Бродів. Спочатку в школі навчали українською мовою, а згодом перейшли на польську, хоч поляків в школі було лише 12. Згодом вчителювала Надія Чубель, вона пропрацювала до розпаду Польщі.
 
Коли прийшли більшовики, Яворського вивезли у Сибір. У 1939–1940 рр. вчителювала Ольга Королюкова, пізніше її звільнили, адже була дружина священика.
Рядок 105:
Під час Першої світової війни церква в селі згоріла. Після війни жителі знову домагаються душпастиря. На неодноразові звернення громадян відмовляли, тому що село не мало дому для проживання отця. І аж у 1934 році заклали фундамент і звели у 1935 році проборство. Багато доклав зусиль до будівництва поборства о. Ковальчук, який мав перейти на постійне проживання до с. Чистопади із с. Ратищі. Але в 1938 р. він одержав парафію в Старих Бродах.
 
Першим місцевим завідувачем церкви в с. Чистопади був Володимир Королюк з 5 червня 1939 р. до лютого 1943 р., проживав у Чистопадах.
 
Ще у 1936 р. спорудили цегельню. З цегли будували приходство і читальний дім.
Рядок 111:
Після о. Королюка прийшов на парафію Симків Михайло, який прослужив до 1960 року. Похований у с. Чистопади на кладовищі.
 
У 1950 році священика вигнали з церковного будинку, а там розмістили школу. До 1960 р. він проживав на квартирі. З 1960 р. прийшов на проборство о. Кирильчук Василь Прокопович. Громада купила житловий будинок. Його дружина працювала в колгоспі, мали трьох дітей. Священик також брав участь у сільгоспроботах. Пізніше священиком був Юрчинський Софрон. З 1980 до 1991 р. − о. Петро Жаровський, який відремонтував і розписав церкву. З лютого 1991 р. до сьогодні отець Брегей Ігор Павлович УПЦ КП. У 1995 році побудовано новий греко-католицький храм св. Архістратига Михаїла. Церква у Чистопадах ніколи не була закритою. У книзі «Залозецький край» вказані неправдиві відомості, що богослужіння відправлялись підпросто відкритим небомнеба. До побудови греко-католицької церкви відправа велася почергово до 1995 року, хоч незгода та сварки між селянами були. Але згодом порозумілися священики і сьогодні протиріччя майже зникли.
 
У 1944 році в березні прийшли російські війська у Чистопади, Залізці, Ратищі, а в Гнидаві і Тростянці стояла лінія фронту − там були німці.
Рядок 117:
Зі східних областей до Чистопад привезли молодих юнаків, які не мали навіть обмундирування і які відразу йшли в бій. Всі загинули в Тростянецькому лісі. Військова кухня розташовувалась у селі. Їжу возили на лінію фронту, але поверталися назад з харчами, бо вже не було кого годувати, всі гинули. І так кожного дня.
 
У 1944 році на Великодні свята всіх чоловіків до 45 років забрали в Армію і завезли на Далекий схід (Манджурія[[Маньчжурія]]). Загинув там Магдій Петро. Решта повернулися в 1945–1946 рр. На війні загинули: Григус Михайло Іванович, Диня Михайло Андрійович, Гоцяк Василь, Стефанишин Іван, Фец Василь, Дерех Андрій, Дерех Василь, Богуцький Андрій, Дацишин Михайло, Томашівський Іван, Ногас Дмитро Петрович (1898-14.01.1945рр1945 рр. Мобілізований в 1944 році. Рядовий. Загинув під час бою. Похоронений в Польщі в населеному пункті Домбровка)
 
Коли стояла лінія фронту, людей евакуювали з села в Збаразький район на три місяці. Після їхнього повернення − половина села була спалена. Поля знищені. Люди ходили заробляти на Волинь і Збаражчину.
Рядок 125:
Активно брали участь жителі села і в національно-визвольних змаганнях. Осередок ОУН тут виник ще в 1938 році. Його засновником став Михайло Тесля, секретарем — Дмитро Богуцький. В часи німецької окупації через село проходила лінія зв'язку «Карпати-Волинь». Один з активних підпільників був Антон Григус, учень 8 класу Тернопільської гімназії, який разом з друзями взимку 1943 року викрали із Залозецької станиці прикордонної служби двох німців, щоб потім обміняти їх на арештованих членів ОУН. 1 березня 1944 року Антін разом з матір'ю був застрелений гестапівцями, що приїхали в село із Залізців.
 
З встановленням радянської влади почалась боротьба з ОУН. Станичним села в ті часи був Іван Дацишин, зв'язковою − — Бай Марія.
 
Після війни головою сільської ради був Кріль Микола Михайлович, а з 1949 р. − Дутка Олексій.
Рядок 163:
 
== Відомі люди ==
 
=== Народилися ===
* [[Григус Ігор Михайлович]] — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри здоровяздоров'я людини і фізичної реабілітації Національного університету водного господарства та природокористування.
* Ногас Анжела Олександрівна — кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент, доцент кафедри здоровяздоров'я людини і фізичної реабілітації Національного університету водного господарства та природокористування.
 
=== Проживають ===
* скрипаль-віртуоз, фольклорист Б. Лукашевич,.
 
=== Працювали ===
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Чистопади