Стрілецька дивізія: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Німецько-радянська війна: уточнення |
→Німецько-радянська війна: уточнення |
||
Рядок 26:
=== [[Німецько-радянська війна]] ===
Стрілецькі дивізії входили до складу [[Стрілецький корпус|стрілецьких корпусів]] і [[Загальновійськова армія|загальновійськових]] (ударних) армій. На початок німецько-радянської війни у складі РСЧА було 198 стрілецьких дивізій. З цього числа 19 були гірно-стрілецькими, а 2 — мотострілецькими. Ці дві останні знаходились на территорії Монголії.
Відповідно до затвердженого [[
Таким чином, в стрілецькій дивізії знаходилося за штатом 210 гармат і мінометів (без врахування 84-х 50-мм мінометів), що дозволяло класифікувати її як стрілецько-артилерійське з'єднання (вже в 1935 році 40% особового складу дивізії складали артилеристи і [[кулеметник]]и). Іншою особливістю дивізії був досить сильний розвідувальний батальйон, що включав окрім інших підрозділів роту [[плаваючий танк|плаваючих танків]] (16 бойових машин) і роту [[бронеавтомобіль|бронеавтомобілів]] (13 машин).
До початку масового розгортання [[механізований корпус|механізованих корпусів]] в 1940 р. багато стрілецьких дивізій Червоної Армії мали і [[танковий батальйон]] у складі двох-трьох рот [[легкий танк|легких танків]] (до 54 машин). З врахуванням наявності в дивізії автомобільного батальйону (більше 400 автомобілів, у воєнний час 558) у командира дивізії була можливість у разі потреби сформувати потужне рухоме формування в складі розвідувального і танкового батальйонів і стрілецького полку на вантажівках з [[артилерія|артилерією]].
За штатом № 4/100 чисельність стрілецької дивізії — 10291 чоловік, всі її підрозділи були розгорнуті
== Див. також ==
|