Ефект Тіндаля: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Sanya3 (обговорення | внесок)
м додана Категорія:Дим з допомогою HotCat
оформлення
Рядок 1:
[[Файл:Crepuscular_rays_in_ggp_2.jpg|міні|праворуч|200пкс|Сонячні промені, що проходять крізь туман]]
'''Ефект Тіндаля''' — світіння оптично неоднорідного середовища внаслідок розсіяння світла, яке через нього проходить.
 
== Загальний опис ==
'''Ефект Тіндаля'''— світіння оптично неоднорідного середовища внаслідок розсіяння світла, яке через нього проходить.
 
==Загальний опис==
Може спостерігатись у вигляді світлого конуса на темному фоні (''конус Тіндаля'') при розгляданні дисперсної системи під певним кутом (зазвичай 90°) до напрямку проходження через неї сфокусованого пучка світла.
Ефект Тіндаля був названий іменем фізика та інженера [[Джон Тіндаль, Джон|Джона Тіндаля]] , що дослідив та описав його.
 
Дисперсiя свiтла при його проходженні через колоїд з частинками, які мають розмiри, менші за довжину падаючої свiтлової хвилi. В першому наближенні інтенсивність розсіяного світла є обернено пропорційною до довжини його хвилі в степені 4. Використовується для визначення розмірів колоїдних частинок та макромолекул. Супроводиться грою барв від світлового потоку.
 
== Історія ==
Дисперсiя свiтла при його проходженні через колоїд з частинками, які мають розмiри, менші за довжину падаючої свiтлової хвилi. В першому наближенні інтенсивність розсіяного світла є обернено пропорційною до довжини його хвилі в степені 4. Використовується для визначення розмірів колоїдних частинок та макромолекул. Супроводиться грою барв від світлового потоку.
Ефект Тіндаля був відкритий [[1859]]  р. в результаті дослідження вченим взаємодії світлових променів з різними середовищами. Він з'ясував, що при проходженні променів світла через середовище, що містить завись дрібних твердих частинок - — наприклад, курне або задимлене повітря, колоїдні розчини, каламутне скло - — ефект розсіювання зменшується в міру зміни спектральної забарвлення променя від фіолетово-синьої до жовто-червоної частини спектру. Якщо ж пропустити через каламутне середовище біле, наприклад сонячне, світло, яке містить повний спектр кольорів, то світло в синій частині спектру буде частково розсіюватися, у той час як інтенсивність зелено-жовто червоної частини світла залишиться практично незмінною. Тому, якщо дивитися на розсіяне світло, що вже пройшло крізь замутнене середовища в стороні від джерела світла, то воно (вихідне світло) буде здавитися нам синішим, ніж вхідне світло. Якщо ж дивитися на джерело світла вздовж лінії розсіяння, тобто через мутне середовище, джерело здасться нам червонішим, ніж є насправді. Саме тому димка від лісових пожеж, наприклад, здається нам блакитно-фіолетовою.
==Історія==
Ефект Тіндаля був відкритий [[1859]] р. в результаті дослідження вченим взаємодії світлових променів з різними середовищами. Він з'ясував, що при проходженні променів світла через середовище, що містить завись дрібних твердих частинок - наприклад, курне або задимлене повітря, колоїдні розчини, каламутне скло - ефект розсіювання зменшується в міру зміни спектральної забарвлення променя від фіолетово-синьої до жовто-червоної частини спектру. Якщо ж пропустити через каламутне середовище біле, наприклад сонячне, світло, яке містить повний спектр кольорів, то світло в синій частині спектру буде частково розсіюватися, у той час як інтенсивність зелено-жовто червоної частини світла залишиться практично незмінною. Тому, якщо дивитися на розсіяне світло, що вже пройшло крізь замутнене середовища в стороні від джерела світла, то воно (вихідне світло) буде здавитися нам синішим, ніж вхідне світло. Якщо ж дивитися на джерело світла вздовж лінії розсіяння, тобто через мутне середовище, джерело здасться нам червонішим, ніж є насправді. Саме тому димка від лісових пожеж, наприклад, здається нам блакитно-фіолетовою.
 
Ефект Тіндаля виникає при розсіюванні на завислих частках, розміри яких перевищують розміри атомів в десятки разів. При збільшенні частинок суспензії до розмірів порядку 1 / 20 довжини світлових хвиль (приблизно 25 нм і вище), розсіяння стає поліхромним, тобто світло починає розсіюватися рівномірно по всьому видимому діапазоні кольорів від фіолетового до червоного. У результаті ефект Тіндаля пропадає. Ось чому густий туман або купчасті хмари здаються нам білими - — вони складаються з щільної суспензії водяного пилу з діаметром частинок від мікронів до міліметрів, що значно вище порога розсіювання за Тіндалем.
 
== Джерела ==
* Зимон А. Д., Лещенко Н. Ф.  Коллоидная химия.  — М., 2001
* Шиц Л. А.  Тиндаля эффект. В кн.: Физическая энциклопедия.  — М., 1998.  — Т. 5.
* [http://ebooktime.net/book_201_glava_120_5.5.1._Розсіювання_.html Розсіювання світла]
* Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет  — Донецьк: «Вебер», 2008.  — 758 с.  — ISBN 978-966-335-206-0
{{phys-stub}}