Реструктуризація боргу України (2015): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Yuri V. (обговорення | внесок) →Передумови: зовнішні посилання, стильові правлення - «євробонди Януковича» |
Yuri V. (обговорення | внесок) оформлення, стильові правлення |
||
Рядок 3:
== Передумови ==
{{Докладніше|Зовнішній борг України}}
Згідно з вітчизняними і іноземними дослідженнями економічно безпечний рівень державного і гарантованого державою боргу для України становить близько 35% від [[ВВП]]. З [[2009]] року ці борги дійшли свого критичного рівня, на [[1 червня]] 2015 року зовнішній борг сягнув $ 43518,6 млн<ref>[http://index.minfin.com.ua/index/debt/gov/ Внешний государственный долг Украины] {{ref-ru}}</ref>. Відмінною особливістю цього боргу є його короткотерміновість, що, загалом, створює значне навантаження на фінансову систему країни. Так, в 2015 році Україна мала сплатити 238,819 млрд гривень за всіма видами кредитів, з них в серпні-грудні — 103,52 млрд гривень. Станом на кінець липня 2015 року Україна сплатила за державним боргом 4,2 млрд доларів<ref>[http://www.epravda.com.ua/news/2015/07/28/552849/ Мінфін: Україна вже сплатила 4,2 мільярда доларів за держборгом]</ref>. При цьому джерелом надходження фінансів для обслуговування боргу значною мірою є нові запозичення, які, не будучи направлені в реальний сектор економіки, лише погіршують фінансовий стан держави.
На момент укладання Угоди основними кредиторами України були компанії: ''[[Franklin Templeton|Franklin Advisors Inc.]]'', ''[[BTG Pactual|BTG Pactual Europe LLP]]'', ''[[TCW Group|TCW Investment Management Co.]]'' і ''[[T. Rowe Price|T. Rowe Price Associates Inc]].''<ref>[http://www.epravda.com.ua/news/2015/05/18/542952/view_print/ Кредитори України відмовляються списувати частину боргу]</ref>, які володіли бондами України на суму $ 9 млрд. Ще $ 3 млрд становили фінансові зобов'язання перед Росією, які виникли в результаті фінансування останньою режиму Януковича восени 2013 року («євробонди Януковича»)<ref name=
== Положення угоди ==
Відповідно до досягнутих з клубом кредиторів домовленостей, Угода передбачає негайне списання 20% основного боргу України (близько $3,6-3,8 млрд), що зменшує гарантований борг з приблизно $19,3 млрд до $15,5 млрд. При цьому за цінними паперами має бути підвищено середньозважену купонну ставку з 7,22% до 7,75% річних. Також встановлено відтермінування погашення єврооблігацій на 4 роки — з 2015–2023 рр. до 2019–2027 рр., за ці 4 роки Україна мала б сплатити за кредитами біля $ 15 млрд.
Рядок 13 ⟶ 15:
== Сприяння укладанню Угоди ==
В середині серпня [[2015]] за часткове списання міжнародними кредиторами державного боргу України виступив інвестор [[Джордж Сорос]]. Він вважає, що це дозволить Україні швидше відновити свою економіку і повернутися на ринок запозичень<ref>[http://tsn.ua/groshi/soros-zaklikav-kreditoriv-spisati-chastinu-borgiv-ukrayini-474766.html Сорос закликав кредиторів списати частину боргів України]</ref>.
Рядок 19 ⟶ 22:
[[17 вересня]], після прийняття Верховною Радою необхідних для дії Угоди законів, [[Міжнародний валютний фонд]] привітав рішення українського парламенту<ref>[http://economics.unian.ua/finance/1126794-mvf-radiy-scho-deputati-pidtrimali-restrukturizatsiyu-derjborgu-ukrajini.html МФВ задоволений Радою, яка підтримала реструктуризацію зовнішніх боргів]</ref>.
== Протидія укладанню угоди. Особлива позиція Росії ==
Росія, яка в кінці [[2013]] року придбала євробонди України задля [[Революція гідності#Зрив підписання Асоціації з ЄС|підтримки режиму Януковича]] на $ 3 млрд («євробонди Януковича»), і очікувала їх погашення в грудні [[2015]] року, відмовилась брати участь у процедурі реструктуризації українського боргу<ref name=tyzh/>, хоча Україна пропонувала Росії ті ж умови реструктуризації боргу, що й іншим кредиторам<ref>[https://russian.rt.com/inotv/2015-08-28/FT-Rossiya-protiv-spisaniya-ukrainskogo FT: Россия против списания украинского долга — даже на жестких условиях] {{ref-ru}}</ref>. З приводу відмови Росії міністр фінансів України Наталія Яресько заявила, що Росія не може вимагати для себе кращі умови, ніж інші кредитори, тому що українські єврооблігації на $ 3 млрд, які придбала Росія, не є кредитом від російського уряду — Росія може їх продати, або вже продала<ref>[http://www.hromadske.tv/economics/55e0a052c02d7/ Міністр фінансів пояснила, що означає для України угода з кредиторами]</ref>.
[[16 листопада]] 2015, після декількох ультиматумів Уряду України<ref>[http://espreso.tv/news/2015/10/15/yacenyuk_postavyv_rosiyi_finansovyy_ultymatum Яценюк поставив Росії фінансовий ультиматум]</ref><ref>[http://tyzhden.ua/News/149790 Яценюк висунув ультиматум Кремлю щодо погашення «кредиту Януковича»]</ref>, Путін заявив, що Росія погоджується на відтермінування платежів за російською частиною боргу та перенесенням платежів з 2015 на 2016—2018 роки<ref>[http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/11/151116_rl_putin_debt Путін: Росія готова реструктуризувати борг України]</ref>.
== Економічні наслідки ==
З урахуванням оголошених [[27 серпня]] положень Угоди з кредиторами про реструктуризацію боргу міжнародне рейтингове агентство ''[[Fitch Ratings]]'' знизило рейтинг дефолту емітента за зобов'язаннями в іноземній валюті до «С» з «СС»<ref>[https://www.fitchratings.com/site/fitch-home/pressrelease?id=990020 Fitch Downgrades Ukraine's Foreign-Currency Rtg to 'C' On External Debt Restructuring Announcement] {{ref-en}}</ref>.
| |||