Друїди: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
стильові правлення, правопис
м оформлення
Рядок 1:
[[Файл:Two Druids.PNG|thumb|250пкс|Два друїди. Барельєф римського періоду, знайдений в місті [[Отун]] в [[Бургундія|Бургундії]], ([[Франція]])]]
'''ДруїдиДруї́ди''' — [[Жрецтво|жрецький]] [[Жрецтво|прошарок]] у [[кельти|кельтських племен]] [[Західна Європа|Західної Європи]], що існував в [[2 століття до н. е.|2 столітті до н. е.]] — [[1 століття|1 століття н. е.]] в дописемну епоху (кінець [[залізний вік|залізного віку]]). В ірландських джерелах — хроніках, легендах, міфах повідомляється про функціонування стану друїдів як жрецької касти від 3000 року до нової ери, до часу прийняття християнства в Ірландії в кінці V століття нової ери. Хоча і після того термін «друїд» зустрічався у багатьох ірландських літературних джерелах. Згідно з поширеними легендами друїди в Ірландії здійснили масове самогубство після прийняття християнства, але історики сумніваються в достовірності цих фактів. Судячи зі всього, чимало друїдів ву Ірландії прийняли християнство і стали священиками ій монахами, знахарями і ковалями.
 
Друїдів називали по-різному: [[шаман]]ами, [[жрець|жерцями]], [[вчитель|вчителями]], [[філософ]]ами, проте письмових свідчень вони не залишили, а відомості про них є переважно в працях [[Стародавня Греція|старогрецьких]] та [[Стародавній Рим|староримських]] [[письменник]]ів.
Рядок 9:
 
=== «Записки про Галльську війну» Юлія Цезаря ===
 
Найповнішим джерелом інформації про цих жерців були «[[Записки про гальську війну|Записки про Галльську війну]]» [[Гай Юлій Цезар|Юлія Цезаря]], в яких від першого імені ведеться розповідь про історію його воєн з [[Галлія|Галлією]] у 59—51 роках до н. е. Проте, як і у багатьох інших джерелах того часу про друїдів, записки містять забагато римської [[пропаганда|пропаганди]], що знижує їхню достовірність.
 
Рядок 19 ⟶ 18:
 
=== Інші джерела ===
 
Перша відома згадка про друїдів відноситься до [[1 століття до н. е.]] і пов'язана з грецьким філософом [[Посідоній|Посідонієм]]. Його праці збереглись лише у вигляді [[цитата|цитат]] в творах пізніших [[автор]]ів, таких як [[Страбон]] і [[Ціцерон]]:
* Ціцерон писав, що був особисто знайомий з друїдом із галльського племені едуїв по імені Дівітіак. За його думкою Дівітіак був чи то [[астролог]]ом, чи то [[пророк]]ом, що осягнув «натуральну філософію»;
Рядок 84 ⟶ 82:
 
== Сучасний друїдизм ==
 
Ордени друїдів існують і у [[21 століття|21 столітті]].
 
=== Сучасні організації ===
 
* '''Орден бардів, оватів і друїдів''' (OBOD). Є дві версії щодо розвитку цієї групи. Перша зводить їх походження до Стародавнього Ордену друїдів (AOD), створеному Генрі Хурлом в Англії в [[1781]] році. Ця група розкололася на різні організації. До [[1918]] року було п'ять груп, котрі намагалися виконати церемонії сонцестояння в Стоунхенджі. До [[1955]] року залишилося тільки «Британське Коло», яке, у свою чергу, у [[1963]] році розділяється на групи, на основі яких формується OBOD.<br/> Інша версія простежує походження OBOD через AOD до групи, заснованої в Англії в [[1717]] році Джоном Толандом;
 
* '''Британський орден друїдів''' був заснований [[1979]] року '''Філіпом Шаллкрассом''' і '''Еммою Ресталл Орр'''. Вони трактують друїдизм як процес постійної зміни, за допомогою чого традиція безперервно оновлюється, з огляду на запити кожного нового покоління. Британські друїди в наш час{{коли}} мають приблизно 3000 членів, головним чином у [[Великобританія|Великобританії]];
 
* '''Переутворені Друїди Північної Америки'''&nbsp;— рух, розпочатий з жарту середньозахідного американського коледжу (Carleton Коледж у Northfield), у [[1963]] році. Адміністрація коледжу вимагала, щоб всі студенти відвідали церкву. Деякі студенти винайшли RDNA як реакцію на цю вимогу. Лідери були вражені, коли багато хто зі студентів хотіли продовжити існування RDNA, навіть після того, як протест проти державної адміністрації був виграний. З цього джерела пішло багато друїдистичних організацій.
 
=== Свята друїдів ===
 
[[Файл:Stonehenge, druids and setting moon.jpg|міні|250пкс|Друїдські ритуали біля Стоунхенджа]]
Друїди відзначають чотири головних [[свято|свята]], у перший день третього місяця кожного з чотирьох сезонів. Свята починаються від заходу сонця і тривають протягом трьох днів. На вершинах пагорбів розводяться великі багаття. Рогату худобу проводять між двома вогнищами, щоб гарантувати багатий приплід; чоловіки і жінки парами стрибають через багаття або пробігають між ними. Більшість свят друїдського календаря мають явно скотарське походження і приурочені до певних сезонних дій давніх скотарів. Давні друїди користувалися сонячно-місячним календарем, святкувались у певну фазу місяця і тому дати свят друїдів можна тільки приблизно зіставити з сучасним календарем. Найголовніші свята давній друїдів відомі нам з давніх ірландських джерел:
 
* [[Самайн]]&nbsp;— (ірл.&nbsp;— Samhain, Samhuinn)&nbsp;— («Кінець тепла»)&nbsp;— святкувався приблизно [[1 листопада]] відзначаються частування спочилих і Новий Рік за [[Кельтський календар|кельтським календарем]]. Свято повернення стад з літніх пасовищ на зимові стійбища. Під час самайну вирішували яку худобу слід пустити під ніж, яку лишити до весни. Під час свята приносили в жертву худобу (переважно биків), поминали предків. Ритуальний сенс свята&nbsp;— отримання гарантій від богів, що природа знову після зими відродиться. Дане свято було прийняте [[християнство]]м, і пізніше стало світським святом [[Хелловін]];
* [[Імболк]] або Брігід (ірл.&nbsp;— Imbolc, Brighid) («Повернення світла»)&nbsp;— відзначається приблизно [[1 лютого]]. Приурочений до першого доїння овець. Назва «Брігід» повязана з богинею Брігітою&nbsp;— дочкою Дагди, богинею родючості, науки, лікарської справи у давніх кельтів.
* [[Імболк]] або Брігід (ірл.&nbsp;— Imbolc, Brighid) («Повернення світла»)&nbsp;— відзначається приблизно [[1 лютого]]. Приурочений до першого доїння овець. Назва «Брігід» повязана з богинею Брігітою&nbsp;— дочкою Дагди, богинею родючості, науки, лікарської справи у давніх кельтів.
 
* [[Белтайн]] (ірл.&nbsp;— Beltaine, Bealteinne) або Кетсамайн (ірл.&nbsp;— Cetshamain)&nbsp;— святкувався приблизно [[1 травня]], свято приурочене перегону стад на літні пасовиська. Головний атрибут свята&nbsp;— велечезні багаття. Стада тварин проганяли між двома багаттями&nbsp;— здійнювали ритуал очищення. Назва походить від давнього кельтського слова beltine&nbsp;— вогонь. Свято повязане з богом Беленом (Belenus)&nbsp;— бог скотарства та вогню у давніх кельтів. Інша назва&nbsp;— святкування вогнів Бел;
 
* [[Лугназад]] (ірл.&nbsp;— Lughnasad, Lughnasadh, Lammas)&nbsp;— святкувався приблизно [[1 серпня]], день [[Луг (ірландська міфологія)|Луга]]&nbsp;— бога світла, бога ремесел, творчості. Свято носило більше землеробський, а не скотарський характер&nbsp;— приурочене до часу дозрівання урожаю і початку збору урожаю.