Весна священна: відмінності між версіями

'''«Весна священна»''' ({{lang-fr|Le Sacre du printemps}}, {{lang-ru|Весна священная}})  — балет [[Ігор Стравінський|Ігоря Стравінського]], написаний на замовлення [[Сергій Дягілєв|Сергія Дягілева]] для його [[Російський балет Сергія Дягілєва|Російського балету]] у 1912-19131912–1913 роках.

Задум втілити язичницький обряд прийшов Стравінському у [[1910]] році у період, коли композитор працював над балетом "«Жар-птиця"». Своїм задумом Стравінський поділився з [[Микола Реріх|Миколою Реріхом]], спеціалістом зі слов'янської давнини. Дягілев оцінив ідею і запропонував Стравінському та Реріху працювати над балетом сумісно. Значну частину балету Стравінський писав у своєму іменні в [[Устилуг|Устилузі]], що на Волині.

Прем'єра балету відбулася [[29 травня]] [[1913]] року в [[Театр Єлисейських полів|Театрі Єлисейських полів]] в [[Париж]]і. Автором декорацій і костюмів виступив [[Реріх Микола Костянтинович|Микола Рерих]], хореографом - — [[Вацлав Ніжинський]], диригував [[П'єр Монте]]. Твір викликав грандіозний скандал. За спогадами балерини Ромоли Пульської, майбутньої дружини Ніжинського

{{text|Хвилювання і крики доходили до пароксизму. Люди свистіли, паплюжили артистів і композитора, кричали, сміялися. <...> Я була приголомшена цим пекельним шумом і, як тільки змогла, щвидко сховалася за лаштунками. Там усе йшло так само погано, як у залі. Танцівники тремтіли, утримували сльози. <...> Довга місячна робота твору, нескінченні репетиції - і, нарешті, цей розгардіяш<ref>Цитата по мемуарах Сержа Ліфаря</ref>}}

* Дійство старців &nbsp;— праотців (''Action rituelle des ancêtres'')