Вікіпедія

П'ятничани (Львівський район): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки
стильові правлення
Рядок 93:
Під час ліцитації 1830 року село П'ятничани разом з цілим бібрецьким староством (тобто цілу «бібрецьку державу»), за 71000 золотих купили брати Ян та Август Чайковські. Куплену землю і села вони поділили на дві половини: Ян Чайковський осів в Бібрці, де незабаром побудував невеликий, але гарний палацик в псевдобароковому стилі, з офіцинами та господарськими приміщеннями, які навколишнє населення почало називати «білим двором»; Август осів в П'ятничанах, а свій двір розташував у північній околиці села, на пагорбі покритому лісом, на якому побудував строгий двоповерховий будинок, в класичному стилі, та господарські приміщення. Цю околицю п'ятничанці називали «Кучерешкою». До речі, за даними Географічного Словника в 1880 році, ще один з родини галицьких землевласників у Бібреччині — Чайковських, а саме — Валерій, проживав у відновленому [[Свірзький замок|Свірзькому замку.]]
В той час, в кінці XVIII — на початку XIX ст., село П'ятничани залишаються й надалі ще невеликим селом. В 1785 році згідно з архівним записом, в селі було 29 дворів та 186 чоловік населення.
Докладний перелік грунтівґрунтів та посілостей п'ятничанської церкви, з точним визначенням їх розташування щодо земель п'ятничанських селян, бачимо в офіційному описі складеному 29 серпня 1798 року.
;'''Опис грунтівґрунтів та посілостей парохії церкви Св. Параскевії села П'ятничани'''
# Отець парох посідає «Під Горою» площу, на якій стоїть священича резеденція з грунтомґрунтом, запустом, садом і городом на доброго пів дня оранки, на якій знаходяться церква з цвинтарем — о межу одну на схід запусту Яцка Парадзяна і від півдня, а від заходу з другої порожнього городу, і простягається на північ від потічка, що пливе через село, як свідчить візитація Vi Erectionis Sub № 1. Lit.
# Посідає поле за селом, ниву одну на день оранки, о межу з одного боку Федька Федоришина, а з другого Песька Паша.
# На «Кривім» також ниву, на один день оранки, з тими ж межами.
Рядок 114:
Цікаво, що деякі з цих назв — «Жолоб», «За хрестом», «Могилки», — сьогодні мешканці П'ятничан умісцевити вже не можуть.
 
Через 16 років (на підставі опису грунтівґрунтів та посілостей п'ятничанської парохії з 1798 року) основними власниками грунтівґрунтів в П'ятничанах (які сусідували через межу з церковними), були вже: Яцек Парадзян, Федько Федоришин, Лесько Паш (шість разів), Войцех Осінський, Степан Гуменний, Іван Федоришин (чотири рази), Лесько Гвозд, Іван Шлиян (три рази), Іван Колодійний (два рази), Федько Микуш, Федько Шлиян, Дмитро Балук, Сенишина. Найбагатші з них це: Лесько Паш, Іван Федоришин, Лесько Гвозд, Іван Шлиян, Іван Колодійний. А були ще бідні — загородники, комірники та інші.
 
Опис грунтівґрунтів та посілостей п'ятничанської парохії з 1798 року стверджує також, що в другій половині XVIII ст. П'ятничанах, в північно-західній частині, проживали вже німецькі колоністи. Свою частину села вони назвали Мільбах ((нім. Muhlbach) — дослівно — млин (Muhle) і потічок (Bach)), тобто Млинівці або Мельники, так само, як звався хутір в західній частині села, з яким вони були по-сусідству. Тут, де протікають й надалі два невеликі потічки, що зливаються в один, був в минулому водяних млин і жили тут мельники, що його обслуговували. Місце для цього тут дуже придатне. Однак, млин цей не зберігся. І, можливо, тому, що трохи дальше на південь, в селі Сенів був на цьому ж потічки ще один водяний млин, який стоїть ще сьогодні. Поява німецьких колоністів на землях Львівщини пов'язана з переходом Галичини в 1772 році до складу Австро-Угорської імперії. На землях Бібреччини, крім Мільбаху (рік заснування якого — 1786 р.) появилося тоді ж ще декілька таких колоній, зокрема колонія Ернсдорф (нім. Ernsdorf) — дослівно — Ернестове село), всього кілометр на південь від Бібрки (тепер село [[Благодатівка (Перемишлянський район)|Благодатівка]]).
 
1820 року Францісканська метрика називає таких селян-землевласників у П'ятничанах: Балук Ілько, Балук Лесько, Балук Микола, Балук Яцко, Головчук Ілько, Задерецький Павло, Заремба Іван, Колодійний Василь, Микуш Петро, Парадзян Михайло, Пищула Іван, Рудий Федір, Телішевський Андрій, Федоришин Василь, Шлиян Іван, Шлиян Тимко та Шпак Ілько.
Рядок 218:
== П‘ятничанська вежа ==
{{main|П'ятничанська вежа}}
П‘ятничанську вежу добре видно з траси з Бібрка-Рогатин, біля села П'ятничани. До неї можна під‘їхати грунтовоюґрунтовою дорогою. [[Файл:Дорога до Пятничанської вежі.jpg|міні|праворуч|350пкс|<center>ГрунтоваҐрунтова дорога </center>]] Зведено цю сторожову башту на межі XIV—XV століть.
 
== Відомі особи села П'ятничани ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/П%27ятничани_(Львівський_район)