|
'''Това́рна бі́ржа''' — організація, що об'єднує [[Юридична особа|юридичних]] і [[фізична особа|фізичних осіб]], які проводять [[виробнича діяльність|виробничу]] і [[комерційна діяльність|комерційну діяльність]], і має на меті надання [[послуга|послуг]] в укладенні [[біржова угода|біржових угод]], виявлення товарних цін, [[попит]]у і [[пропозиція|пропозицій]] на [[товар]]и, вивчення, упорядкування і полегшення [[товарообіг]]у і пов'язаних з ним [[торговельні операції|торгівельних операцій]].
Товарна біржа — гуртовий, регулярно чинний [[ринок]], де відбувається торгівля товарами за зразками або стандартами, в яких вказано перелік необхідних ознак ([[якість]], [[сортність]] тощо).
Товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є [[юридична особа|юридичною особою]], має відокремлене [[майно]], самостійний [[баланс]], власний розрахунковий, валютний та інші рахунки в [[банк]]ах, [[печатка|печатку]] із своїм найменуванням. Товарна біржа не вдається до комерційного посередництва і не має на меті одержання [[прибуток|прибутку]].
== Торги на біржі ==
Товарні біржі мають такі переваги:
* контрагенти, добровільно вибирають один одного;
* ціни формуються під впливом попиту і пропозиції;
* торги проводяться за єдиними, встановленими біржею, правилами;
* типова форма контрактів спрощує до мінімуму проведення торгів.
=== Біржовий договір ===
Сама біржа не торгує, вона лише організовує оптову торгівлю. Її завдання створювати умови для здійснення торгової і посередницької діяльності іншим юридичним і фізичним особам.
Біржові договори не можуть складатися від імені і за рахунок біржі, їх здійснюють лише члени біржі особисто або через своїх уповноважених, а також біржові брокери за дорученням членів біржі. Джерело доходу брокера-посередника – комісійна винагорода, яка передбачена статутом відповідної біржі. Поруч з брокерами в торгах беруть участь і члени біржі, так звані біржові маклери (дилери), які ведуть і фіксують договори.
=== Хід торгів ===
Зазвичай, торг починає провідний [[маклер]], який дає інформацію про товари, які виставляються на продаж. Якщо інформація маклера викликала бажання у брокерів придбати товар, вони підтверджують це, піднімаючи вгору руку з карткою, яка може бути синього або червоного кольору. Після оголошення всього списку і невеликої перерви починається обговорення пропозицій брокерів-продавців. В ідеальному випадку на пропозицію відкликається зацікавлений брокер-покупець, тобто контрагент, який бажає придбати всю партію товару. І договір зразу фіксується. Якщо такий варіант не проходить, то обговорюються зустрічні пропозиції брокерів-покупців про умови, на яких вони згодні придбати товар або його частину. Якщо і повторна спроба укласти договір виявляється невдалою, то вона відкладається, переходять до розгляду інших пропозицій.
У випадку досягнення домовленості між брокером-продавцем і брокером-покупцем, маклер фіксує договір записом в реєстраційній карті. Така реєстрація свідчить про те, що договір укладено.
=== Види договорів на товарній біржі ===
На товарних біржах здійснюються два основних види договорів: на реальний товар (spot) і строкові договори (futures).
Договори «[[спот]]» мають місце, коли продається-купується ''реально існуючий товар''. Продавець заздалегідь завіз товар на склад біржі і отримав на це свідоцтво, яке потім, при здійсненні угоди купівлі-продажу, передається покупцю для оплати. Договори на реальний товар можуть бути з негайним постачанням і з відстрочкою його постачання. Договори з відстрочкою постачання (товар обов'язково буде доставлений в майбутньому) називаються [[Форвардний контракт|форвардними договорами]]. Об’єктом такого договору може бути, наприклад, урожай майбутнього періоду.
''Строкові (ф'ючерсні) договори'' мають об’єктом не реальний товар, а стандартні [[Ф'ючерсний контракт|ф'ючерсні контракти]], в яких уніфіковано якість і кількість товару, умови його постачання, платежу, упаковка і маркіровка. Ф'ючерсний контракт (ф'ючерс) – договір між продавцем і покупцем про купівлю-продаж товару в майбутньому за узгодженою сьогодні ціною. Система гарантій, яка існує на ф'ючерсному ринку, забезпечує виконання зобов’язань. Оскільки метою учасників ф'ючерсної торгівлі є, як правило, не придбання товарів, а гра на різниці цін, то зобов'язання за ф'ючерсним контрактом виконується шляхом оплати або отримання різниці в ціні. Ф'ючерсний контракт не зв'язаний з конкретним продавцем або покупцем і може багато разів передаватися із рук в руки (третьому, четвертому і т. д. покупцеві). Особливим видом ф'ючерсного договору є опціон з премією, тобто договір з обмеженим, порівняно зі звичайним ф'ючерсним договором, ризиком. [[Опціон]] являє собою договірне зобов’язання купити або продати певний вид ф'ючерсного контракту за завчасно установленою ціною в межах узгодженого періоду. Сучасні ф'ючерсні договори здійснюються з метою спекуляції або страхування від цінових ризиків ([[хеджування]]). Спекулятивні операції – це гра на підвищенні або на пониженні ціни контракту. Хеджування являє собою страхування від цінових ризиків з метою уникнення втрат від зміни цін.
== Заснування товарних бірж ==
===Історія діяльності товарних бірж в Україні ===
Товарні біржі надають можливість для купівлі і продажу не товарів, а контрактів на їхнє постачання. На них продаються контракти на стандартизовані види товарів, що можуть бути продані великими партіями чи зразках по технічному опису. На товарних біржах виявляються базисні ціни, що формуються під впливом співвідношення попиту та пропозиції. Усі біржі є самостійними підприємствами і діють незалежно один від одного.
В даний час діяльність товарних бірж регулюється Законом України від [[10 грудня]] [[1991]] р. «Про товарну біржу» зі змінами від [[26 січня]] [[1993]] р. Закон спрямований на врегулювання відносин по створенню і діяльності товарних бірж, біржової торгівлі і забезпечення правових гарантій діяльності на товарних біржах.
===Членство і керування на біржі===
Членами біржі є: засновники, вітчизняні й іноземні юридичні особи, а також фізичні особи. Членство на біржі надає право торгувати в її залі. Члени біржі можуть голосувати на зборах і на різних біржових виборах і брати участь у роботі комітетів. Члени біржі платять щорічний членський внесок, але звільняються від усіх загальних зборів, стягнутих з учасників біржових торгів. Для полегшення своєї роботи членам біржі надане право наймати службовців, яким дозволений доступ у торговий зал у виді чи клерків.
== Див. також ==
* [[Законодавча термінологія]]
* [[Учасники біржової торгівлі]]
== Джерела ==
# Кириленко В.В. Економіка. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Тернопіль: Економічна думка, 2002. – 193с.
[[Категорія:Біржова діяльність]] ▼
{{Організаційно-правові форми юридичних осіб}}
▲[[Категорія:Біржова діяльність]]
[[Категорія:Товарні біржі|*]]
| 