Відмінності між версіями «Мисик Василь Олександрович»

вікіфікація
(вікіфікація)
Василь Мисик був членом Спілки селянських письменників «Плуг», літературних організацій Пролітфронт, Всеукраїнської спілки пролетарських письменників.
 
=== Кримінальні гоніння ===
=== Кримінальне переслідування ===
 
Уночі 4 листопада 1934 року за постановою Харківського ДПУ у справі зі звинувачення «у приналежності до ОУН і підготовці терактів проти керівних діячів партії та уряду» В.  Мисика було заарештовано в його квартирі у [[Слово (будинок)|будинку «Слово»]]. За свідченням [[Минко Василь Петрович|Василя Минка]], який жив у тому ж будинку поверхом вище, Мисика заарештували помилково — ордер був виписаний саме на нього.
Через півроку&nbsp;— через брак достатніх даних&nbsp;— слідство було припинено. [[Бердник Мирослава Олександрівна|Мирослава Бердник]] викладає іншу версію подій. Вона стверджує, що бачила в архіві донос на Мисика, написаний Мінко<ref>[http://varjag-2007.livejournal.com/8167390.html Маховик "сталинских репрессий" раскручивала украинская интеллигенция доносами]</ref>.
 
За постановою оперуповноваженого СПВ УДБ НКВС УРСР у Харківській області від 9 листопада 1934 його направили в Київ, де було сконцентроване слідство у справі зі звинувачення великої групи української інтелігенції у приналежності до ОУН і підготовці терактів проти керівних діячів партії та уряду, що інкримінувалося й Мисикові як членові «харківської терористичної групи» (крім Мисика, за фальшивими показаннями [[Біленький-Березинський Антон Антонович|А. Біленького-Березинського]], до «харківської групи» належали Р. &nbsp;Сказинський та Р. &nbsp;Шевченко). 13—1513–15 грудня виїзна сесія Військової колегії Верховного суду СРСР під головуванням Ульріха засудила 28 звинувачуваних у цій справі до розстрілу&nbsp;— зокрема Григорія Косинку, Дмитра Фальківського, Костя Буревія, [[Олекса Влизько|Олексу Влизька]], Івана і Тараса Крушельницьких, Р. &nbsp;Шевченка, Р. &nbsp;Сказинського. Справу Мисика, який, попри всі тортури, категорично відмовився визнати себе винним, направили на додаткове розслідування&nbsp&nbsp;— разом із справами ще восьмивісьмох звинувачуваних.
 
[[26 лютого]] [[1935]] затверджено [[обвинувальний висновок]]. Через брак достатніх даних, щоб віддати Мисика до суду, слідство у його справі припинили. Водночас постановлялося направити справу на «особливу нараду» при НКВС СРСР з клопотанням про ув'язнення його у виправно-трудовий табір строком на 5 років&nbsp;— «беручи до уваги, що Мисик виходець з попівської родини і був зв'язаний з українськими націоналістичними елементами, а тому є особою соціально небезпечною і його перебування в Україні в нинішній час небажане»… [[19 липня]] 1935 Особлива нарада при НКВС СРСР засудила його до 5 років виправно-трудових таборів. Незаслужене покарання Мисик відбував на [[Соловки|Соловках]].
* ''Тимченко В. Д.'' Мисик Василь Олександрович // [[Українська Радянська Енциклопедія]].&nbsp;— 2-е видання.&nbsp;— Т. 6.&nbsp;— К., 1981.&nbsp;— С. 509.
* [[Український Радянський Енциклопедичний Словник]].&nbsp;— 2-е видання.&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— К., 1987.&nbsp;— С. 397.
ті…* …З порогу смерті…: Письменники України&nbsp;— жертви сталінських репресій.&nbsp;— Випуск перший.&nbsp;— К., 1991.&nbsp;— С. 329–332.
* …З порогу смер
ті…: Письменники України&nbsp;— жертви сталінських репресій.&nbsp;— Випуск перший.&nbsp;— К., 1991.&nbsp;— С. 329–332.
* ''Корсунська Б.'' Василь Мисик // Письменники Радянської України.&nbsp;— Випуск 9.&nbsp;— К., 1979.
* Стожук А.&nbsp;П. Роздуми старого клена. -&nbsp;— "Тінь слова": Харків, "Майдан", -.&nbsp;— С. 89-130
 
== Ресурси ==