Ешлі Коул: відмінності між версіями

З юнацького віку грав в «[[Арсенал (Лондон)|Арсеналі]]». Починав як нападник, перший матч за основну команду зіграв [[30 листопада]] [[1999]] року проти «[[Мідлсбро (футбольний клуб)|Мідлсбро]]». Уклав професіональний контракт [[25 лютого]] [[2000]] року. Його дебют в [[Англійська Прем'єр-ліга | Прем'єр-лізі]] був 14 травня 2000 в матчі проти [[Ньюкасл Юнайтед]].

З [[Арсенал (Лондон)|Арсеналом]], він виграв [[Англійська Прем'єр-ліга |Прем'єр-лігу]] двічі (у 2002 і 2004 роках), і три рази [[Кубок Англії]] (в 2002, 2003 і 2005). Хоча він був травмований протягом більшої частини сезону 2005-06, він видужав вчасно, щоб зіграти за Арсенал в фіналі Ліги[[Ліга чемпіонів УЄФА|Ліги чемпіонів]], проте [[Арсенал (Лондон)|Арсенал]]поступився Барселоні. В цілому він зіграв 228 матчів за першу команду канонірів, забивши дев'ять голів.

Коул був дуже хороший в сезоні 2004-05. Він був постійним гравцем на лівому фланзі в збірній Англії та Арсеналі, незважаючи на те, що Гаель Кліші претендував на місце в першій команді клубу . Коул забив свій перший гол у сезоні в сьомому матчі в ворота «[[Манчестер Сіті (футбольний клуб) | Манчестер Сіті]]». Він забив свій другий гол у ворота «[[Астон Вілла (футбольний клуб) | Астон Вілли]]», де [[Арсенал (Лондон)|Арсенал]] святкував перемогу 3-1.

[[2005]] року Коул був звинувачений в тому, що домовляється про перехід в інший клуб без повідомлення керівництва «[[Арсенал (Лондон)|Арсеналу»]]. Комісія [[Англійська Прем'єр-ліга | Прем'єр-ліги]] визнала його провину і [[2 червня]] 2005 року оштрафувала на £ 100 000 за зустріч в одному з лондонських готелів з [[Жозе Моурінью]]. Подана в серпні апеляція була відхилена, але розмір штрафу зменшили до £ 75 000. Також за цей інцидент було оштрафовано клуб «[[Челсі (футбольний клуб)|Челсі]]» і [[Жозе Моурінью]] на суми в £ 300 000 і £ 200 000 (зменшена до £ 75 000) відповідно <ref>{{cite news|url=http://news.bbc.co.uk/sport2/hi/football/5382332.stm|title=Cole's agent handed FA suspension|work=BBC Sport|date=26 вересня 2006|accessdate=}} {{ref-en}} </ref>.

[[Арсенал (Лондон)|Арсенал]] запропонував Коулу тривалий контракт, щоб він залишився в клубі, але він покинув клуб "тремтячи від гніву", коли вони запропонували йому зарплату в розмірі £ 55,000 на тиждень, тоді як [[Челсі (футбольний клуб)|Челсі]] пропонували йому £ 90,000 на тиждень. Його заробітна плата збільшилася до £ 120,000 на тиждень, коли він підписав новий контракт у вересні 2009 року.

Незважаючи на бажання покинути «[[Арсенал» (Лондон)|Арсенал]], Коул підписав новий контракт [[18 липня]] 2005 року із зарплатою близько £ 70 000 на тиждень. [[31 серпня]] [[2006]] року перейшов в «[[Челсі (футбольний клуб)|Челсі]]» в обмін на захисника [[Вільям Галлас|Вільяма Галласа]] з доплатою в £ 5&nbsp;млн.

Коул, як повідомляється, один з гравців які були не задоволені, коли [[Жозе Моурінью]] був звільнений зі своєї посади менеджера «[[Челсі (футбольний клуб)|Челсі]]». Він був замінений Вейном Бріджом в фіналі Кубка Футбольної ліги 2008 року, який «[[Челсі (футбольний клуб)|Челсі]]» програв 2-1 Тоттенхему. Тим не менш, Коул забив свій перший гол в Челсі уже в наступній грі, 1 березня 2008 року, четвертий гол у 4-0 виїзній перемозі проти [[Вест Гем Юнайтед]]. 19 березня 2008, Коул був залучений в спірний інцидент в матчі [[Англійська Прем'єр-Лігиліга | Прем'єр-ліги]] проти Тоттенхема[[Тоттенхем Готспур]] на Уайт Харт Лейн, під завісу тайму Ешлі Коул грубим чином збив Алана Хаттона. Рефері Майк Райлі дав Коулу жовту картку, рішення, яке було оцінено як занадто м'яке, деякими аналітиками.

У наступному сезоні, за «[[Челсі (футбольний клуб)|Челсі]]» в перших шісти ігорах в лізі, Коул забив свій третій, четвертий і п'ятий м’яч у домашніх іграх, в ворота [[Бернлі (футбольний клуб)|Бернлі]], Тоттенхема і [[Сандерленд (футбольний клуб)|Сандерленда]] відповідно <ref>[http://news.bbc.co.uk/sport2/hi/football/eng_prem/8222096.stm Chelsea 3 - 0 Burnley]{{ref-en}}</ref>.

10 лютого 2010 він переніс перелом лівої щиколотки у програному матчі проти [[Евертон (футбольний клуб)|Евертона]] 2-1, травма вивела його з ладу на три місяці.

Зрештою він повернувся в матчі проти Сток Сіті, в якому «[[Челсі (футбольний клуб)|Челсі]]» виграли 7-0. Коул забив гол у ворота Віган Атлетик в останньому турі чемпіонату, де «[[Челсі (футбольний клуб)|Челсі]]» перемгли з рахунком 8-0, ставши переможцями [[Англійська Прем'єр-ліга | Прем'єр-ліги]]. Потім він грав у фіналі Кубка Англії 2010 року, де «[[Челсі (футбольний клуб)|Челсі]]» обіграв [[Портсмут (футбольний клуб)|Портсмут]].

22 вересня 2012 Коул забив Сток Сіті свій перший гол за останні два роки. 1 грудня 2012 року, Коул зіграв свій 350 матч в [[Англійська Прем'єр-ліга | Прем'єр-Лізілізі]], проте його команда поступилась Вест ХемуГему 3-1. 22 січня 2013, Коул підписав контракт з «[[Челсі (футбольний клуб)|Челсі]]» ще на один рік. Коул знову допоміг клубу виграти європейський титул в сезоні 2012-13, граючи з Бенфікою, де «[[Челсі (футбольний клуб)|Челсі]]» перемогли з рахунком 2-1 в Фіналі Ліги Європи УЄФА 15 травня 2013.

У 2013-14 сезоні, Коул вибув з основи «[[Челсі (футбольний клуб)|Челсі]]», з приходом нового лівого захисника Аспілікуети в листопаді місяці. Коул був капітаном команди в останньому матчі проти [[Кардіфф Сіті]], де «[[Челсі (футбольний клуб)|Челсі]]» перемогли 2-1 в виїзній грі, гра виявилася його останньою у футболці «[[Челсі (футбольний клуб)|Челсі]]». Контракт Коула закінчився 30 червня 2014.