Адамцевич Євген Олександрович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 23:
Виступав з 1927 року в складі [[Миргородська капела бандуристів ім. М. Кравченка|Миргородської капели бандуристів імені М. Кравченка]] та самостійно.
Пережив Адамцевич 1930-ті роки — часи фізичного винищення кобзарства та бандурництва.
Пережив Адамцевич 1930-ті роки — часи фізичного винищення кобзарства та бандурництва. На схилі літ, не маючи офіційного трудового стажу, залишився без пенсії і, отже, без засобів для існування. Жив із гри та співу на роменському базарі. Але радянська влада, як і колись царська, трактувала це як жебрацтво й постійно переслідувала митця. Були випадки, що його, сліпого, міліціонери вивозили далеко від міста і полишали одного на безлюдді. Траплялося, що й саджали під арешт.▼
Учасник [[Республіканська нарада кобзарів і лірників|Республіканської наради кобзарів та лірників]] 1939 р. в [[Київ|Києві]], а в 1940 році — Всесоюзної наради народних співців у [[Москва|Москві]].
▲
В 1969 році з групою народних співців успішно виступав у [[Київська область|Київській]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській]], [[Тернопільська область|Тернопільській]], [[Львівська область|Львівській]] областях, а в 1970 році в Москві та 1971 р. в [[Санкт-Петербург|Ленінграді]].▼
▲В 60-х роках завдяки знайомству з [[Жеплинський Богдан Михайлович|Богданом Жеплинським]] отримав безкоштовну путівку до [[Трускавець|Трускавця]] на курортне лікування і відпочинок. В 1969 році з групою народних співців з місцевих капел успішно виступав у
Із постанням [[Об'єднання співців-кобзарів]] матеріальне становище його трохи поліпшилося. Оплачувалися виступи на організованих музично-хоровим товариством концертах. Відбулася концертна поїздка до Москви [[зима|взимку]] 1970 року, де Адамцевич виступав разом з іншими кобзарями в різних установах, зокрема і в інституті світової літератури.
| |||