Гомологія (біологія): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
стильові правлення |
Zlir'a (обговорення | внесок) доповнення про гомологію послідовностей |
||
Рядок 1:
{{Otheruses|Гомологія}}
'''Гомоло́гією''' (від [[давньогрецька мова|дав.гр.]] ''homoios'' — «той же» і ''logos'' — «слово», «закон») називають зіставні частини порівнюваних об'єктів. У [[біологія|біології]] поняття гомології використовується в порівняльній [[Анатомія|анатомії]] з середини 19 століття, і — у ревізованому вигляді — у порівняльних дослідженнях [[геном]]ів. В рамках [[еволюційна біологія|еволюційної біології]], гомологія інтерпретується як схожість, обумовлена походженням від загального попередника. Гомологічність [[генетика|генетичної]] послідовності часто пропонує загальну функцію, і хоча це правило не завжди правильне, воно часто використовується як перший крок порівняння [[ген]]ів.
У старій літературі поняття гомології використовується в спорідненому, але дещо іншому значенні, таке використання можна знайти в роботах [[Вавилов Микола Іванович|М. І. Вавилова]] і пізніших авторів про закон [[закон гомологічних рядів спадкової мінливості|гомологічних рядів]] у спадковій мінливості.
== Гомологія послідовностей ==
Дві послідовності, [[нуклеїнові кислоти|нуклеотидні]] чи [[білок|пептидні]], вважаються гомологічними, якщо вони мають спільне еволюційне походження. Гомологічність є якісною, а не кількісною ознакою, тому у неї немає ступенів. Зазвичай гомологічні пептидні чи нуклеотидні послідовності мають високий рівень ідентичності. Проте, нерідко впродовж еволюції вони набувають значних відмінностей. Наприклад, [[амінокислота|амінокислотні]] послідовності людських [[бета глобін|β-глобіну]] та [[нейроглобін]]у ідентичні всього на 22%. З іншого боку, як правило, [[Структура білків|просторові структури білків]] розходяться значно повільніше, внаслідок чого більшість гомологічних білків все ще мають схожу форму{{sfn|Pevsner|2009|p=49}}.
Гомологічні послідовності можуть бути ортологічними або паралогічними. Ортологами називають [[ген]]и різних видів, що виникли зі спільного предкового гена у процесі [[видоутворення]]. Паралогами називають гомологічні послідовності одного виду, що виникли внаслідок дуплікації генів. Прикладом ортологів можуть бути гени [[міоглобін]]у миші і людини, вони виконують однакову однакову функцію в обидвох організмів. Прикладом паралогів — α-1 і α-2 глобіни людини, продукти цих генів відрізняються за розподілом в [[Тканина (біологія)|тканинах]], закономірностями [[Тканина (біологія)|експресії]] впродовж розвитку і поширеністю. Паралоги часто мають різні, хоч і пов'язані функції. Гени різних видів, які виникли внаслідок дуплікації (наприклад α-глобін миші і β-глобін людини) не вважаються ні паралогічними, ні ортологічними, а просто гомологічними{{sfn|Pevsner|2009|p=50}}.
Для оцінки ідентичності послідовностей використовують попарне [[Вирівнювання послідовностей|вирівнювання]]. При цьому, якщо існує вибір між порівнянням пептидних і нуклеотидних послідовностей, зазвичай, більш інформативним є порівняння перших. Це пов'язано із тим, що багато змін у ДНК не мають жодного ефекту на первинну послідовність відповідного білка. Крім того, при порівнянні білків значно легше враховувати синонімічність амінокислот, тобто ту особливість, що деякі амінокислоти мають схожі біофізичні властивості і можуть заміняти одна одну у поліпептиді без суттєвого впливу на його функціональність. З іншого боку, коли йдеться, про послідовності, що розійшлись не більш як 600 млн. років тому, більш інформативним може бути порівняння ДНК{{sfn|Pevsner|2009|p=48}}.
== Див. також ==
* [[Аналогія (біологія)]]
==
{{reflist}}
== Література ==
* {{книга|автор = |частина = |заголовок = Биологический энциклопедический словарь |оригінал = |посилання = |відповідальний = Гл. ред. М. С. Гиляров |видання = |місце = М.|видавництво = Сов. энциклопедия |рік = 1986|том = |сторінки = |сторінок = 831|серія = |isbn = |тираж = }}
* {{cite book
|title = Bioinformatics and Functional Genomics
|edition = 2nd
|publisher = Wiley
|year = 2009
|url = http://eu.wiley.com/WileyCDA/WileyTitle/productCd-0470085851.html
|isbn = 978-0-470-08585-1
|author = Jonathan Pevsner
|ref = Pevsner}}
{{biosci-stub}}
| |||