Бруслина карликова: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м категоризація, правопис |
м правопис, вікіфікація |
||
Рядок 19:
}}
'''Брусли́на ка́рликова''' (''Euonymus nanus'')<ref name="The Plant List">[http://www.theplantlist.org/tpl1.1/record/kew-2803512 The Plant List].{{ref-en}}</ref> — рідкісна [[Багаторічні рослини|багаторічна рослина]] родини [[Бруслинові|Бруслинових]]. [[Реліктові види|Релікт]], занесений до [[Червона книга України|Червоної книги України]] у статусі «Вразливий». [[Декоративні рослини|Декоративна]] та фітомеліоративна культура.
== Опис ==
Рядок 25:
Вічнозелений або напіввічнозелений сланкий [[кущ]] заввишки 10-100 см, завширшки до 140 см, [[хамефіт]]. Кореневище довге, дерев'янисте. Молоді пагони зелені, вкриті поздовжніми борозенками, з численними бородавчастими наростами, згодом стають сіро-коричневими. Вегетуючі пагони, як правило, стеляться по землі і вкорінюються, квітучі пагони підіймаються над її поверхнею. Бруньки дрібні, кулясто-яйцеподібні. Розташування листків на стеблі чергове з нерівномірними проміжками, інколи майже супротивне, у верхній частині пагона вони часто зібрані в [[Мутовка|колотівки]]. Листкові черешки завдовжки 1-3 мм. Листки шкірясті, видовжено-ланцетні, заокруглено-загострені, з ледь загнутим, невиразно пильчастим краєм, зверху яскраво-зелені, знизу — сизуваті, завдовжки до 4 см.
[[Квітка|Квітки]] двостатеві, [[Актиноморфна квітка|актиноморфні]], чотиричленні, бурувато-червоні (рідше — зеленкуваті), дрібні, поодинокі або зібрані по 2-3 штуки у напівзонтики. Вони розташовані на тонких квітконосах завдовжки до 2 см, що виходять з пазух листків.
==
Рослина морозостійка, тіньовитривала, посухостійка. Часто
[[Ареал]] бруслини карликової розірваний на декілька ізольованих ділянок. Східний [[ексклав]] охоплює гори [[Центральна Азія|Центральної Азії]], [[Тібет]], [[Китай]] та [[Монголія|Монголію]]. Західні ділянки включають [[Кавказ]], [[Крим]], [[Придніпровська височина|Придніпровську]], [[Подільська височина|Подільську]] та [[Молдавська височина|Молдавську височини]], плато [[Сучава (плато)|Сучава]] в Румунії. Крім цих регіонів бруслину карликову знайдено у Польщі.<ref>Ковальчук С. І., [[Кльоц Олександр Миколайович|Кльоц О. М.]] «[http://tovtry.com/ua/info/articles/press_npp/18.html Знахідки ''Euonymus nana'' Bieb. на Поділлі (Хмельницька область)]» // ''[[Український ботанічний журнал]]''. — 1984. — T. 41. — № 4.</ref>▼
Розвиток рослин починається у квітні, завершується у жовтні. Цвітіння відбувається у червні-липні, плоди
В Україні зафіксовано близько 30 локальних популяцій виду, переважна більшість яких зосереджена на [[Поділля|Поділлі]]. Площа осередків коливається від 0,3 до 20 га, середня щільність популяцій становить 1-5 пагонів на 1 м², максимальна — 17 пагонів на 1 м². Спостерігається тенденція до зменшення щільності популяцій та їх повної [[Елімінація (біологія)|елімінації]].▼
==
▲[[Ареал]] бруслини карликової розірваний на декілька ізольованих ділянок. Східний [[ексклав]] охоплює гори [[Центральна Азія|Центральної Азії]], [[
▲Рослина морозостійка, тіньовитривала, посухостійка. Часто стрічається на карбонатних ґрунтах, у затінених, злегка зволожених місцях: [[Тальвег|тальвегах]] балок, долинах річок та струмків, поміж скелями. У горах підіймається до висоти 2500 м над рівнем моря (в межах України не вище 800 м). Вид притаманний [[Рослинні угруповання|угрупованням]] класу Querco-Fagetea.
▲В Україні зафіксовано близько 30 локальних популяцій виду, переважна більшість яких зосереджена на [[Поділля|Поділлі]]. Площа осередків коливається від 0,3 до 20 га, середня щільність популяцій становить 1-5 пагонів на 1 м², максимальна — 17 пагонів на 1 м². Спостерігається тенденція до зменшення щільності популяцій та їх повної [[Елімінація (біологія)|елімінації]].
▲Розвиток рослин починається у квітні, завершується у жовтні. Цвітіння відбувається у червні-липні, плоди дозрівають у серпні-вересні. Виділяють дві екологічні форми: низькорослу неквітучу, приурочену до затінених місць, та високорослу, квітучу і плодоносну, приурочену до освітлених місць. Основним способом розмноження є вегетативний: сланкі пагони легко укорінюються і дають початок новим особинам.
== Значення і статус виду ==
Причинами скорочення чисельності виду в Україні є вирубування лісів, гідромеліорація, витоптування худобою. Певною мірою впливає і відсутність насіннєвого розмноження. Водночас, в окремих місцях бруслина карликова заселяє вторинні порушені [[екотоп]]и. Рослина охороняється в заказниках загальнодержавного значення «[[Чорний Ліс (пам'ятка природи)|Чорний Ліс]]», «[[Бритавський заказник|Бритавський]]», «[[Устянська Дача|Урочище Устянська Дача]]», «[[Циківський заказник|Циківський]]», «[[Совий Яр|Урочище Совий Яр]]», «[[Іванковецький заказник|Іванковецький]]», «[[Кармалюкова Гора (заказник)|Кармалюкова Гора]]». З метою охорони заборонено заготівлю рослин, порушення умов місцезростання, знищення лісів, крім того, вид запропоновано включити до [[Європейський червоний список|Європейського червоного списку]]. Окрім України бруслина карликова охороняється в Росії, де вона занесена до національної Червоної книги.
Рослина декоративна, особливо під час плодоношення, придатна для солітерних і групових насаджень у садах і парках. Легко [[Щеплення (ботаніка)|прищеплюється]] на [[бруслина європейська|бруслину європейську]], утворюючи при цьому плакучу форму.<ref>{{ДикСССР|автор=Шухободский Б. А.|часть=Семейство 49. Бересклетовые — Celastraceae. Род 1. Бересклет — Euonymus|том=4|стр=380—382}}{{ref-ru}}</ref>В культурі окрім розмноження відводками застосовують також і [[живцювання]], причому життєздатність живців цього виду практично 100%. Насіння проростає без [[Стратифікація (ботаніка)|стратифікації]].
В Україні з демонстраційною метою її вирощують у [[Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України|Національному ботанічному саду імені Миколи Гришка]], [[Донецький ботанічний сад НАН України|Донецькому]], [[Державний Нікітський ботанічний сад УААН|Нікітському]], [[Ботанічний сад Подільського державного аграрно-технічного університету|Кам'янець-Подільському]] ботанічних садах, а також в ботанічних колекціях Львівського, Київського, Ужгородського, Українського державного лісотехнічного, Чернівецького університетів, в дендропарках «Асканія-Нова», «Олександрія», «[[Національний дендрологічний парк «Софіївка»|Софіївка]]», «[[Державний дендрологічний парк «Тростянець» НАН України|Тростянець]]». В дендропарках «[[Устимівський дендрологічний парк|Устимівському]]» та «[[Веселі Боковеньки (дендропарк)|Веселі Боковеньки]]» сформувались гомеостатичні інтродукційні популяції виду, подібні за структурою до природних.
Рядок 65:
[[Категорія:Флора Кавказу]]
[[Категорія:Флора Китаю]]
[[Категорія:Флора Польщі]]
[[Категорія:Флора Монголії]]
[[Категорія:Рослини, занесені до Червоної книги України]]
| |||