[[Файл:Buran.2.jpg|thumb|250px|Зразок Бурану ОК-ГЛІ (БТС 002) для тестування в атмосфері. Авіа-космічний салон МАКС, 1999]]
У 1990—1992 роках1990–1992 планувався запуск ще однієї ракети «Енергія» з другим орбітальним кораблем «Буран». Через скорочення фінансування в ці роки запуск здійснити так і не вдалося. У 1990 році-му роботи за програмою «Енергія» — «Буран» були припинені, а в [[1993]] році програма остаточно закрита.
Всього за програмою «Енергія» — «Буран» було побудовано три льотні кораблі, закладені ще два, і створено дев'ять технологічних макетів у різній комплектації для проведення випробувань.
Корабель «Буран», що літав, був законсервований і залишений у монтажно-дослідному корпусі на космодромі [[Байконур]]. У [[2002]] році корабель був повністю знищений дахом корпусу, що звалився на нього.
Другий корабель, який мав зробити другий політ в автоматичному режимі зі стиковкою з пілотованою станцією «Мир», залишився на [[Байконур]]і. У квітні [[2007]] року він був встановлений в експозиції музею космодрому [[Байконур]].
Третій корабель, ступінь готовності якого на момент припинення робіт становив 30-5030–50%, до [[2004]] року знаходився в цехах Тушинського машинобудівного заводу. У жовтні 2004 року його перевезли на причал Хімкинського водосховища для тимчасового зберігання.
[[БТС-002 ОК-ГЛИ|Один з макетів]] «Бурану» в [[1995]] році НВО «МолніяМолния» продало АТ «Космос-ЗемляКосмос–Земля», яке встановило його в Центральному парку культури і відпочинку ім. Горького в Москві, де він використовувався як атракціон до 1999 року-го. Таку саму функцію він виконував у 2000 році на Олімпіаді в [[Сідней|Сіднеї]], після цього він опинився в [[Бахрейн]]і. У 2008 році макет був придбаний Технічним музеєм міста [[Шпайєр]]а, розташованого в німецькій землі [[Рейнланд-Пфальц]]. Він прибув до Німеччини у квітні [[2008]] року.
