III Всеукраїнський військовий з'їзд: відмінності між версіями

7 листопада з делегатів з'їзду було сформовано полк, який став в розпорядження [[Центральна Рада|Центральної Ради]]. Зброя та набої були вилучені з заводу «Арсенал». Командиром полку був призначений поручик [[Ґалаґан Микола Михайлович|Микола Ґалаґан]]. До полку також приєдналися [[юнкер]]и [[Київське піхотне інженерне юнкерське училище|юнкерського піхотного училища в Києві]]. Полк у ході боїв 11-13 листопада у Києві розбив військові частини штабу Київської Військової Округи, які підтримували повалений [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасовий уряд]] і придушив спробу заколоту більшовиків у місті, у якому брали участь зокрема майбутні отамани українського червоного козацтва і організатори підрозділів Українського Червоно-Козачого Корпусу (Української Радянської Армії, Української Повстанської Армії 1920х рр.), такі як [[Василь Боженко]]. Саме після цих подій, які знаменували розкол між українськими [[Вільне козацтво|козаками-самостійниками]] і [[Червоне козацтво|козаками-інтернаціоналістами]] почався процес становлення окремого українського більшовицького уряду зі столицею у Харкові і розгортання підпорядкованих її керівництву [[Червоне козацтво|червонокозацьких]] формувань на сході Української Республіки.

 

 

== Див. також ==