Карл IX Валуа: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування Мітка: пряме міжмовне посилання |
||
Рядок 28:
'''Карл IX''' (*[[27 червня]] [[1550]] - †[[30 травня]] [[1574]]) — [[король]] [[Франція|Франції]], син [[Катерина Медічі|Катерини Медічі]]; санкціонував винищення [[гугенот]]ів ([[Варфоломіївська ніч]], [[1572]] р.).<br/>
Передостанній король Франції з династії Валуа. Правив з [[5 грудня]] [[1560]] року. Син короля [[Генріх II Валуа|Генріха ІІ]] та [[Катерина де Медічі|Катерини Медічі]]. Його мати була при ньому регенткою до [[17 серпня]] [[1563]] року. Правління Карла ІХ позначилося числе́нними Релігійними війнами та Варфоломіївською ніччю — масовим винищенням гугенотів.
== Дитинство ==
Карл Валуа народився [[27]] [[1550 рік]]а в королівському замку [[Сен-Жермен-ан-Ле]]. До сходження на престол носив титул [[герцог Орлеанський|герцога Орлеанського]].
== Правління ==
[[Файл:Charles IX of France by F. Clouet.jpg|thumb|left|150px|[[Карл IX (король Франції)|Карл IX]], "портрет" [[Клуэ, Франсуа|Франсуа Клуэ]]]] Після смерті старшого брата [[Франциск II|Франциска II]] у [[1560 рік]]у успадкував трон в 10-річному віці. Був [[Коронація короля Франції|коронований в Реймсі]] [[15 травня]] [[1561 рік]]а; перші роки регентшею була мати Катерина Медічі. У віці 20 років ([[26 листопада]] [[1570 рік]]а) одружився на [[Єлизавета Австрійська (1554-1592)|Єлизавети Австрійської]].
=== Релігійні хвилювання ===
Канцлер [[Мішель де наповнююча Опиталь]] рекомендує королеві звільнити учасників [[Амбуазский змова|Амбуазского змови]]. Під час колоквіуму в Пуассі королева-мати сподівається привести до згоди партію католиків, представлену [[Гіз, Шарль де|Шарлем де Гизом]], кардиналом Лотаринзьким, і партію протестантів, представлену [[Беза, Теодор|Теодором Безой]], але марно. Гугеноти не йдуть ні на яке зближення з католиками. [[16 листопада]] [[1561]] різанина у [[Cahors]]е, що закінчилася загибеллю 30 протестантів, робить подальші переговори неможливими. [[1 січня]] [[1562]] [[Сен-Жерменський едикт|едикт Сен-Жермен-ан-Ле]] дозволяє протестантам відправлення культу поза міських стін.
Тим не менш, [[різанина у Васі]] змушує протестантів на чолі з принцом [[Конде, Людовик I Бурбон|Людовіком Конде]] взятися за зброю. Здобувши кілька перемог, вони виявилися розбитими [[Франсуа де Гіз]]ом у [[:en:Battle of Dreux|битві]] у [[Дре]] [[19 грудня]] [[1562]]. Принц Конде потрапив у полон, але протестанти змогли захопити іншого лідера католиків — [[Монморансі, Анн де|Монморансі]]. [[4]] [[1563]] Франсуа де Гіз осаджує Орлеан і [[24 лютого]] гине від трьох пострілів з пістолета в спину. [[19 березня]] [[Амбуазский світ|Амбуазский едикт]] встановлює перше крихке перемир'я. [[19 серпня]] [[1563]] Карл досягає повноліття, але реальна влада залишається в руках Катерини Медичі.
=== Амбуазький мир (1563-1566) ===
Амбуазский едикт не задовольнив нікого і насилу втілювався в життя. Заборона на відправлення протестантського культу в містах, враховуючи той факт, що в багатьох містах і провінціях гугеноти становили більшість, просто не міг легко прижитися.
У березні [[1564 рік]]а починається [[Велика подорож по Франції]], організована королевою-матір'ю, з метою показати короля народу і країну королю. Планувалося також умиротворити таким чином королівство — маршрут проходив через найгарячіші точки королівства, починаючи з [[Санс]]а [[Труа]] у [[Шампань|Шампані]].
[[30 квітня]] [[1564 рік]]а кортеж набирає [[Лотарингія|Лотарингію]] і зупиняється в [[Бар-ле-Дюк]] в період з 1 по 9 травня. [[Карл III (герцог Лотарингії)|Карл Лотаринзький]] і його дружина [[Клод Валуа|Клод]], сестра самого Карла IX, хрестять свого нащадка [[Генріх II (герцог Лотарингії)|Генріха]], 6 місяців від роду. Карл і [[Філіпп II (король Іспанії)|Філіп Іспанський]] запрошені в хрещені батьки юного принца. Правда, король іспанський особисто не був присутній.
Далі маршрут королівського кортежу пролягав через Линьи-ан-Барруа, [[Діжон]], [[Макон]], [[Руссільон (географія)|Руссільйон]], [[Валанс]] і [[Авіньйон]]. Під час перебування в Руссильоне король підписує Руссильонский едикт, що встановлює [[1 січня]] в якості першого дня року на території всього королівства<ref>Voulons et ordonnons qu'en tous actes, registres, instrumens, contracts, ordonnances, édicts, tant patentes que missives, et toute escripture privée, l'année commance doresénavant et soit comptée du premier jour de ce moys de janvier.
Donné à Roussillon, le neufiesme d'un jour aoust, l an de grâce mil cinq cens soixante quatre. Et de notre règne le quatrième.
Ainsi signé par le Roy en son Conseil".
Charles IX de France
Article 39 de l ' Edit de Roussillon
«Бажаємо і наказуємо, щоб у всіх актах, реєстрах, документах, контрактах, ордонансах, едиктах, патентах і ділових листах, і у всій приватному листуванні, рік відтепер починався і відраховувався з першого дня цього місяця січня.
Складено в Руссильоне серпня дев'ятого дня, року божою милістю тисяча п'ятсот шістдесят четвертого. А нашого панування четвертого.
Підписана Королем і його Радою»
Карл IX Французька
Стаття 39 Руссильонского едикту</ref>.
Після тритижневої перерви подорож продовжилося. У [[Салон-де-Прованс]] королева зустрічається зі своїм астрологом [[Нострадамус]]ом. Потім — [[Екс-ан-Прованс]], столиця [[Прованс]]а, де засідав парламент його, [[Йер (Вар)|Йер]], де двір відсвяткував [[День Святої Трійці|Трійцю]], а після — [[Тулон]] і [[Марсель]], святково зустрів дорогих гостей.
В цілому можна сказати, що умиротворення [[Прованс]]а вдалося.
У [[Лангедок]]е юний король проїжджає через [[Монпельє]], [[Нарбонн]] і [[Тулуза|Тулузу]]. У протестантських містах [[Гасконь|Гасконі]] його зустрічають шанобливо, але стримано. У [[Монтобан]] ([[20 березня]] [[1565]]) довелося домовлятися про роззброєння міста, який витримав три облоги [[Монлюк, Блез де|Блеза де Монлюка]]. Католицькі Тулуза і [[Бордо]] виявилися більш спокійні.
Кортеж заїжджає в [[Байонна|Байонну]] [[14 червня]], через [[Мон-де-Марсан]]. Катерина Медічі переслідувала цим дві мети: побачитися з [[Єлизавета Валуа|дочкою — королевою Іспанії]], що вдалося, і укласти договір з Іспанією, що не вийшло.
У липні двір знову перетинає Гасконь, а в серпні і вересні — [[Шаранта|Шаранту]]. У цих регіонах з протестантським більшістю перемир'я вкрай крихко, і протестанти вкрай неохоче підпорядковуються Амбуазскому едиктом. Тим не менш, короля зустрічають з найбільшою лояльністю. Єдині негаразди відбуваються в [[Ла Рошель|Ла Рошелі]], де протестанти висловлюють невдоволення, і в [[Орлеан]]е, де короля зустрічають вуличні заворушення<ref>Guerres de religion-Miquel, p 251-259</ref>.
У грудні 1565 року король зупиняється в [[Мулен (Алье)|Мулена]]. Ця зупинка стала найтривалішою в ході "Великої подорожі" (91 день) і в Мулена було вирішено ініціювати численні реформи. За пропозицією Мішеля де наповнююча Опиталя був прийнятий [[Муленский едикт]], який стверджував невідчужуваність [[Домен короля Франції|королівського домену]].
=== Відновлення військових дій ===
У червні [[1566 рік]]а [[Памье]], незважаючи на королівське умиротворення заворушення поновлюються і протестанти осаджують католицькі церкви. Католики відповідають справжнім терором: 300 вбитих кальвіністів у [[Фуа (Франція)|Фуа]].
У серпні [[1567 рік]]а протестанти розробляють план [[Сюрприз у Мо|викрадення короля і його матері]]. [[24 вересня]] Карл і Катерина Медічі біжать у [[Мо (Франція)|Мо]].
[[29 вересня]] деяких високопоставлених католиків [[Мишелада|вбивають в Німі]], а потім і в інших містах [[Лангедок]]а. Протестантські війська на чолі з [[Конде, Людовик I Бурбон|Конде]] і [[Коліньї, Гаспар де II|Коліньї]] доходять до [[Париж]]а.
Однак, протестантів розбивають у [[Битва при Сен-Дені|битві при Сен-Дені]] ([[Монморансі, Анн де|коннетабль Монморансі]]) [[10 листопада]] [[1567 рік]]а, [[Битва при Жарнаке|битві при Жарнаке]] і [[Битва при Монконтуре|битві при Монконтуре]] ([[Генріх III (король Франції)|герцог Анжуйський]]). Нарешті [[23 березня]] [[1568 рік]]а Конде і Катерина Медічі підписують договір в [[Лонжюмо]], що підтверджується [[Сен-Жерменський світ (1570)|мирним договором]] у [[Сен-Жермен-ан-Ле]] у [[1570 рік]]у.
=== Сен-Жерменський мир ===
[[Файл:Elisabeth of Austria France1.jpg|left|thumb|255x255px|Єлизавета Австрійська дружина Карла.]] В дипломатичному плані Карл IX зближується з [[Англія|Англією]] і [[Священна Римська імперія|Священною Римською імперією]]. Подейкували навіть про його можливий вступ на імперський трон. [[26 листопада]] [[1570 рік]]а Карл IX одружується на [[Єлизавета Австрійська (1554-1592)|Єлизавети Австрійської]] ([[1554]]—[[1592]]), дочки [[Максиміліан II (імператор Священної Римської імперії)|Максиміліана II]], імператора Священної Римської імперії ([[1527]]—[[1576]]) і [[Марія Іспанська|Марії Іспанської]]. Урочиста церемонія одруження влаштована в церкві [[Базиліка Нотр-Дам-Есперанс|Нотр-Дам-Есперанс]] у арденнським містечку [[Шарлевіль-Мезьєр|Мезьєр]] і, після пишного святкування, вже в березні [[1571 рік]]а король і королева урочисто в'їжджають в [[Париж]]. Провідні діячі культури того часу брали участь в організації урочистостей.
Від цього шлюбу народилася дочка [[Марія Єлизавета Французька|Марія-Єлизавета]], померла у віці п'яти років. Крім того, король мав зв'язок з [[Марі Туше]], пані де Бельвіль, яка народила йому сина [[Шарль де Валуа (герцог Ангулемской)|Карла]], згодом графа Д'овернь (з [[1589]]), а потім герцога Ангулемского (з [[1619]]).
Поки король полює, королева-мати продовжує спроби примирення католиків і протестантів. Восени [[1571 рік]]а Коліньї зустрічається з королем протягом декількох днів.
Король, який отримав колись уроки [[Амио, Жак|Жака Амио]], захоплювався літературою. Відомі вірші, що належать його перу, а також «Трактат про королівське полювання», виданий вперше в [[1625 рік]]у, перевиданий Анрі Шеврелем в [[1858 рік]]у.
Гійом-Габріель Ле Бретон представив йому в [[1569 рік]]у свою трагедію «Адоніс».
=== Варфоломіївська ніч ===
[[Файл:Charles IX of France3.jpg|thumb|200px|''Карл IX'', портрет роботи [[Клуэ, Франсуа|Франсуа Клуэ]], [[1571]], вугілля, сангіна, 353×252 мм, [[Париж]], Національна Бібліотека Франції.]]
Шлюб сестри Карла [[Маргарита де Валуа|Маргарити]] і юного протестанта [[Генріх IV (король Франції)|Генріха Наваррського]] повинен був, здавалося б, призвести до тривалого примирення сторін. Але [[22 серпня]] [[1572 рік]]а, через кілька днів після весілля, відбувається замах на [[Коліньї, Гаспар де II|Коліньї]]. Боячись повстання, Карл IX за порадою матері і радників вирішується на ліквідацію лідерів протестантів, за деякими винятками, в числі яких були двоюрідні брати, принци крові [[Генріх IV (король Франції)|Генріх Наваррський]] і [[Конде, Генріх I Бурбон|Генріх Конде]].
Це рішення спровокувало [[Варфоломіївська ніч|Варфоломіївську ніч]] [[24 серпня]] [[1572 рік]]а, яка призвела до загибелі тисяч людей у Парижі та інших великих містах Франції. Рішуче налаштований утримувати порядок, король наказав припинити кровопролиття починаючи з ранку 24 серпня, але численні заклики до спокою раз порушувалися<ref>Arlette Jouanna, "La Saint-Barthélemy, les mystères d'un crime d'etat", Gallimard, 2007, p. 193.</ref>.
Ця трагедія стала поворотною точкою в царювання Карла IX. Нехтування Сен-Жерменського едикту і безчинства, які кояться королівським оточенням, начисто знищують будь довіру до королівської влади з боку протестантів. Надовго покінчено і з спробами мирного співіснування, монархія остаточно вступила на шлях повного викорінення протестантизму. Війна поновлюється і призводить до облозі Ла-Рошелі.
Зважаючи на досить несподіваного і багато в чому загадкового характеру розвитку подій, Варфоломіївська ніч завжди була приводом для дебатів<ref>Jean Delumeau, Thierry Wanegffelen, "Naissance et affirmation de la Réforme", Paris, PUF, 1998.</ref>. Зокрема, істориків займає питання про міру відповідальності короля. Довгий час вважалося, що різанина була безпосередньо інспірована короною. З XVII століття Карла IX вважали фанатиком, особисто закликали до вбивства. Памфлетисты і романтики стверджували, що король особисто стріляв в протестантів, пробегавших під вікнами його [[Лувр|палацу]], що достовірно не підтверджена.
=== Після Варфоломіївської ночі ===
Здоров'я короля завжди залишало бажати кращого. Трагічні події Варфоломіївської ночі травмували його ще більше. Назріває [[Партія невдоволених|змова]] проти нього і королеви-матері з метою посадити на трон [[Франсуа (герцог Алансонскій і Анжуйський)|Франциска (Франсуа) Алансонского]]. Змову було розкрито, але королю все важче переносити подібні удари долі. Він пішов до [[Венсеннський замок]], де зліг від хвороби. Його мучила лихоманка, дихання було утруднено, і він помер [[30 травня]] [[1574 рік]]а, не доживши місяця до свого двадцять четвертого дня народження. На наступний день [[Парі, Амбруаз|Амбруаз Парі]] зробив розтин і встановив причину смерті — вторинний [[плеврит]], який розвинувся на тлі туберкульозної інфекції.
Наступником його став молодший брат [[Генріх III (король Франції)|Генріх]], який заради французького престолу відмовився від польського. Існує версія, що саме він отруїв Карла книгою, просоченої отрутою, яка призначалася для [[Генріх IV (король Франції)|Генріха Наваррського]]. Інші джерела свідчать, що це був [[Франциск, герцог Алансонскій|Франсуа]] — самий молодший із братів Валуа. Проте всі джерела сходяться на тому, що отруйник був підісланий їх матір'ю [[Катерина Медічі|Катериною Медічі]]
Овдовівши в двадцять років, юна королева Єлизавета повертається до Австрії. У [[1576 рік]]у вона іде в монастир [[Клариссинки|Клариссинок]], який вона заснувала. Їх дочка померла в 1578 році.
== Шлюби і діти ==
* Дружина з (1570) "'[[Єлизавета Австрійська (1554-1592)|Єлизавети Австрійської]]"'
** '''[[Марія Єлизавета Валуа]]''' (померла у віці 5 років — [[27 жовтня]] [[1572]] — [[2 лютого]] [[1578]])
<center>
<gallery>
Файл:Marie Elisabeth de Valois Clouet.jpg|[[Марія Єлизавета Валуа |Марія Єлизавета]].
</gallery>
</center>
* Від коханки '''[[Марі Туше]]''':
** син (помер у дитинстві);
** '''[[Карл де Валуа (герцог Ангулемской)|Карл]]''' ([[28 квітня]] [[1573]] — [[24 вересня]] [[1650]])
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:blue; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
| |||