Відмінності між версіями «Кряшени»

7 байтів додано ,  5 років тому
правопис: § 11. Чергування У — В
м
(правопис: § 11. Чергування У — В)
}}
 
'''Кря́шени''' (''хрещені татари'', {{lang-tt|керәшен, керәшен татарлар, keräşen tatarlar}}) — етноконфесійна група ву складі татар волзького та уральського регіонів, сповідують православ'я, живуть в основному в [[Татарстан]]і, невеликі групи є в [[Башкортостан]]і та [[удмуртія|Удмуртії]].
 
На сьогодні немає єдиної думки про статус кряшен: ву радянський час було офіційно поширено, що вони є частиною [[татари|татарського]] народу, цієї ж версії дотримуються татарські дослідники. Водночас помітна частина кряшенської інтелігенції відстоюють думку про кряшен, як окремий народ.
 
== Історія ==
Згідно з традиційною точкою зору на проблему виникнення кряшен, формування цієї етноконфесійної групи як самостійної спільноти проходило досить довгий час за участі [[фіно-угорські народи|фіно-угорських]] та [[тюркські народи|тюркських]] компонентів. ВУ той же час, не зважаючи на те, що в період [[волзька Булгарія|Волзької Булгарії]] та [[золота Орда|Золотої Орди]] відомі тюркські феодали та їхнє оточення християнського походження, і те, що в пізніший період деякі [[татари|татарські]] аристократи переходили в [[православ'я]], окремого кряшенського етнічного утворення не було. Вирішальний вплив на формування кряшенів, як окремої спільноти здійснив процес християнізації частини татар [[Поволжя]] в другій половині [[XVI]]—[[XVII]] століть (дана група носить назву ''«старохрещені татари»'') та процес християнізації неросійських народів Поволжя в першій половині [[XVIII]] століття (дана група називається ''«новохрещені татари»''). В результаті сформувалось 5 етнографічних груп кряшенів, які мають свої специфічні відмінності: казансько-татарська, єлабузька, молькеєвська, чистопольська, [[нагайбаки|нагайбакська]] (останні виділились в окремий народ ву [[2002]] році).
 
В [[1990-ті|1990-их]] роках з'явились альтернативні версії етногенезу кряшенів, пов'язані з тим, що активна кряшенська інтелігенція здійснила намагання наукового обґрунтування положення про добровільне прийняття частиною булгар християнства. Одну з таких версій ву православних ЗМІ висовує історик та богослов О. В. Журавський. Згідно з нею хрещені татари не є хрещеними в [[XVI]] столітті татарами, а є нащадками тюркських племен, хрещених не пізніше [[XII]] століття, які проживали у Волго-Камському регіоні і до часу падіння [[казанське ханство|Казанського ханства]] перебували в напівхристиянському стані. Обґрунтування цієї гіпотези Журавський бачить ву деяких фактах, пов'язаних з історією християнства у Волзькій Булгарії. Так, наприклад, він відмічає:
 
{{Цитата|«Известен, например, христианский мученик XIII века Авраамий Болгарский (купец из Волжской Булгарии), умученный единоплеменниками-мусульманами в 1229 г. за отказ отречься от православия. Известно, что в Булгарах имелась древняя армянская (монофизитская) церковь, руины которой были уничтожены уже в советское время»}}
 
Ще одну версію розвинув казанський історик Максим Глухов. Він вважає, що етнонім «кряшени» відноситься до історичного племені ''керчин'' — татарського племені, відомому як ''кераїти'' та які сповідували християнство несторіанського напрямку з X століття. В кінціНаприкінці XII століття кераїти були завойовані [[Чингісхан]]ом, але не втратили своєї ідентичності. Участь ву завойовницьких походах призвела до появи кераїтів ву [[середня Азія|Середній Азії]] та [[східна Європа|Східної Європи]]. Пізніше, при утворенні самостійних [[кримське ханство|Кримського]] та Казанського ханств значна частина кераїтів опинилась ву [[Крим]]у та на Середній [[волга|Волзі]]. Їхні нащадки і досить живуть у східних районах [[Татарстан]]у, зберігаючи етнонім ву дещо деформованому вигляді.
 
== Чисельність і територія ==
За даними Всеросійського перепису населення [[2002]] року в [[росіяРосія|Росії]] нараховувалося 24 668 кряшенів. Більшість із них (18 760 осіб) проживають ву [[Татарстан]]і, значні групи кряшенів проживають ву [[Башкортостан]]і (4 510 осіб) та [[удмуртія|Удмуртії]] (650 осіб). У Башкортостані кряшени компактно проживають у [[Бакалинський район|Бакалинському районі]] в селах [[Старі Мати]], [[Нові Мати]], [[Новий Ілік]], [[Умірово]], [[Нові Бакали]], [[Бюзюр]], [[Утар]], [[Кураз]], [[Старий Азмей]] (разом з [[башкири|башкирами]]) та інших. В Удмуртії кряшени проживають у [[Граховський район|Граховському районі]] (село [[Нижній Тиловай (Граховський район)|Нижній Тиловай]]).
 
== Див.також ==