'''Конкретна музика''' {{lang-fr|musique concrète}} - музичнийтехніка напрямокмузичної композиції, заснованийзаснована на використанні записаних звуків оточення в музичних цілях, зокрема через їхїхнє перетворення (зміна швидкості й напрямку відтворення, вкорочення) і монтаж<ref name="britannica">{{Cite web| title = Musique Concrete {{!}} musical composition technique| work = Encyclopedia Britannica| accessdate = 2015-11-04| url = http://www.britannica.com/art/musique-concrete}}</ref>. Конкретна музика з'явилась у 1948 р., коли в ефірі французького радіо RTF прозвучав «Залізничний етюд» ({{lang-fr|Étude aux chemins de fer}}) П'єра Шеффера, засновника й ідеолога цього методу композиції. Цей концерт одночасно став датою, яку вважають початком [[електронна музика|електронної музики]]<ref name="indiana">{{cite web/uk|назва=Electronic music historical overview|автор=Jeffrey Hass|видавець=Indiana University School of Music, Center for Electronic and Computer Music|дата-доступу=2015-11-04|дата=1999-08-24|url=http://www.indiana.edu/~emusic/elechist.htm}}</ref>.
Засновником цього напрямку вважається французький інженер і композитор П'єр Шеффер, що написав у [[1950]] р. першийІнший значний твір цього напрямкуШеффера — ''«Symphonie pour un homme soul»''. Конкретна музика була сполучена з іншими формами електронної музики при створенні [[Едгар Варез|Едгаром Варезом]] «Poe'mePoeme e'lectroniqueelectronique». Вона була представлена в 1958-мму рокуроці на Всесвітній виставці в [[Брюссель|Брюсселі]] з використанням 425-ти ретельно розміщених гучномовців у спеціальному павільйоні, спроектованому [[Яніс Ксенакіс|Янісом Ксенакісом]].
Після [[1950-ті в музиці|1950-х рр.]] конкретнаконкретну музика буламузику витиснутавитіснили іншимиінші формамиформи [[електронна музика|електронної музики]], хоча її вплив помітно в [[поп-музика|поп-музиці]], зокрема в пісні «Revolution 9» групи [[The Beatles]], наприкінці пісні «Bike» групи [[Pink Floyd]] тощо. В 1967—1968 [[Френк Заппа]] створив кілька композицій у стилі конкретної музики. У них чутні вигадливе дзижчання, гудки й свист повітря, що розсікає.
Традиційна й нетрадиційна конкретна музика відроджується в [[1980-ті у музиці|80-х]] й 90-х рр. Такі виконавці, як Рей Буттиджег і Джон Освальд використають у знайдені й спеціально створені звуки, застосовуючи різні методи їхньої обробки. Замість магнітофонної стрічки використається дискретний комп'ютер.
В [[1990-ті у музиці|90-х рр.]] ріст популярності всіх форм електронної музики привів до другого народження конкретної музики. Такі виконавці, як [[Крістіан Феннес]], [[Франциско Лопез]], [[Ернесто Родригес]] й Scanner використають методи конкретної музики у своїй музиці.
