Північно-західне Шотландське нагір'я: відмінності між версіями

Північно-західне Шотландське нагір'я разом з [[Грампіанські гори|Грампіанськими горами]] є північною частиною загального гірського комплексу [[Північношотландське нагір'я|Північно-Шотландського нагір'я]], що розділене з південного заходу на північний схід великим [[грабен]]ом (тектонічним розломом) [[Розлом Грейт-Глен|Грейт-Глен]] ({{lang-en|Great Glen}}), що заповнений водами заток [[Ферт-оф-Лорн]] та [[Лох-Лінхі]], озер [[Лох-Несс]] та [[Лох-Лохі]] й водами затоки [[Північне море|Північного моря]] [[Мори-Ферт]]. Весь цей водний шлях відомий під назвою [[Каледонський канал]]. Найвища точка ''Carn Eige'' 1 183  м. Інші визначні вершини ''Sgurr Mor'' 1 110  м, ''Sgurr na Sgine'' 1 040  м та ''Beinn Dearg'' 1 084  м.

Північно-західне Шотландське нагір'я разом з [[Грампіанські гори|Грампіанськими горами]] у римських джерелах виступає як ''"«Великий Каледонський ліс"»''. В давнину цей ліс складав основний елемент краєвиду [[Хайлендс]]у. Домінуючою рослиною первісного лісу була шотландська [[сосна]], а на південних схилах виростали також [[дуб]]и, [[береза|берези]], у вологих місцях - — [[вільха]]. Масив лісу переривався мозаїкою долин, річок, озер, скель та боліт, пустошів. Невисока абсолютна висота гір компенсується їхньою більш скелястою будовою та суворішим [[клімат]]ом.