Трибунал: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м доповнення |
м оновлення даних |
||
Рядок 5:
[[Файл:Marie-Antoinette au Tribunal révolutionnaire by Alphonse François.jpg|thumb|<small>''Дружина [[Людовик XVI|Людовика XVI]] [[Марія-Антуанетта]] перед {{Не перекладено|Революційний трибунал (Франція)|революційним трибуналом|fr|Tribunal révolutionnaire}}'' (гравюра Альфонса Франсуа [[1857]] року за картиною [[Поль Деларош|Поля Делароша]])</small>]]
У [[Стародавній Рим|Давньому Римі]] — чотирикутне підвищення з каменю, землі або дерева, влаштоване для посадових осіб, які чинили суд. Спочатку був лише один трибунал. Після збільшення кількості [[претор]]ів, які чинили суд, була збільшена і кількість трибуналів. Всі вони розміщувалися на [[форум]]і. Пізніше засідання у непогожі дні переносилися у базиліки та судові зали<ref>Антонов В. О. Трибунал // Юридична енциклопедія: В 6-ти тт. — Т. 6: Т — Я. — К., 2004. — 768 с. — С. 132.</ref>.
У XV ст. в ієрархії католицької церкви особливого поширення набули інквізиційні трибунали, створені за ініціативою домініканського монаха [[Томас Торквемада|Томаса де Торквемади]], який в [[1484]] році розробив правову основу їх діяльності – т. зв. Кодекс інквізиції<ref>Заблюк М. П. Торквемада Томас // Юридична енциклопедія: В 6-ти тт. — Т. 6: Т — Я. — К., 2004. — 768 с. — С. 111.</ref>. Інквізиційні трибунали переслідували за [[єресь]], [[богохульство]], [[відьомство]] та ін. діяння, розгляд яких було віднесено до юрисдикції католицької церкви.
За часів [[Королівство Польське (1385—1569)|Королівства Польського]], [[Велике князівство Литовське|Великого князівства литовського]] та [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] трибунали – станові шляхетські апеляційні суди, які існували на українських землях (''див.'' [[Трибунал Луцький|Луцький трибунал]]), Литві (''див.'' [[Головний литовський трибунал]]) і Польщі (''див.'' [[Коронний трибунал|Коронний трибунал]], [[Люблінський трибунал|Головний люблінський трибунал]]).
| |||