Мурашина кислота: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
увідповідності з нормамі мови
Рядок 74:
Мурашину кислоту широко використовують у [[хімічна промисловість|хімічній промисловості]] як [[відновник]] при [[органічний синтез|синтезі органічних речовин]], а також для добування [[щавелева кислота|щавлевої]] (оксалатної кислоти) в [[харчова промисловість|харчовій промисловості]] — як [[консерванти харчові|консервуючий]] і дезинфікуючий засіб, у [[медицина|медицині]] — як засіб розтирання при [[ревматизм]]і. Також використовують в органічному синтезі, текстильній промисловості, виробництві фарб, гуми.
 
Мурашина кислота — єдина із карбонових кислот, у молекулі якої міститься [[альдегіди|альдегідна група]] '''-СНО'''. Тому вона, як і [[альдегід]]и, окиснюєтьсяокислюється [[Перманганат калію|перманганатом калію]], [[Оксидоксидом срібла(I)|оксидом аргентуму(I)]] у розчині [[аміак]]у (тобто дає [[Реакція срібного дзеркала|реакцію «срібного дзеркала»]]). При нагріванні з концентрованою [[Сульфатна кислота|сульфатноюсірчаною кислотою]] мурашина кислота розкладається на [[монооксид карбону|оксид карбону(ІІ)]] і [[вода|воду]].
 
== Способи отримання ==
 
[[Карбонові кислоти]] добувають у промисловості переважно за допомогою реакцій [[окиснення]]окислення. Основний і перспективний метод ґрунтується на окисненніокисленні [[алкан]]ів. Карбонові кислоти також добувають окисненням [[альдегід]]ів і [[спирт]]ів. Продуктом реакції за участю альдегідів є кислота. Один із промислових методів добування метанової кислоти полягає у здійсненні реакції монооксиду вуглецю [[Монооксид вуглецю|оксиду карбону(ІІ)]] з натронним вапном (сумішшю [[гідроксид натрію|гідроксидів Натрію]] і [[Гідроксид кальцію|Кальцію]]) і подальшій взаємодії [[Форміат натрію|форміату натрію]] із [[сульфатна кислота|сульфатноюсірчаною кислотою]]:
: <math>\mathrm{CO + NaOH \ \rightarrow HCOONa\!}</math>
 
Рядок 84:
Це основний промисловий метод, що здійснюється в дві стадії: на першій стадії монооксид вуглецю під тиском 0,6—0,8 МПа пропускають через нагрітий до 120–130&nbsp;°C гідроксид натрію; на другій стадії проводять обробку форміату натрію сірчаною кислотою й вакуумну перегонку продукту.
 
У лабораторії карбонові кислоти добувають переважно за реакціями їхніх солей із сильними неорганічними [[кислота]]ми (зазвичай [[сульфатна кислота|сульфатною]]сірчаною):
: <math>\mathrm{2RCOONa + H_2SO_4 \ \rightarrow 2RCOOH + Na_2SO_4\!}</math>
 
== Див. також ==
* [[Мурашіння]]