Меркурій (планета): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинути редагування 46.107.230.69 до зробленого Sehrg
орфографія
Рядок 67:
== Дослідження ==
=== Меркурій у стародавній астрономії ===
Найдавніші відомі записи спостережень МеркуріюМеркурія виявлено в таблицях астрологічної збірки «[[Мул Апін]]». Ці спостереження, скоріш за все, було зроблено [[Ассирія|ассирійськими]] астрономами близько 14 ст. до н. е.<ref>{{cite journal | title=The Latitude and Epoch for the Origin of the Astronomical Lore in Mul.Apin | first=Bradley E. | last=Schaefer | journal=American Astronomical Society Meeting 210, #42.05 | year=2007 | volume=38 | bibcode=2007AAS...210.4205S | page=157 | publisher=American Astronomical Society }}{{ref-en}}</ref> Шумерську [[клинопис]]ну назву, що використовувалась для позначення МеркуріюМеркурія в таблицях «Муль Апін», транскрибують як Udu.Idim.Gu\u<sub>4</sub>.Ud («планета, що стрибає»)<ref>{{cite journal
| first=Hermann | last=Hunger |coauthors=Pingree, David
| title=MUL.APIN: An Astronomical Compendium in Cuneiform
Рядок 73:
| publisher=Verlag Ferdinand Berger & Sohne Gesellschaft MBH
| location=Austria | year=1989 | page=146 }}</ref>. Вавилонські записи про Меркурій належать до 1-го тисячоліття до нашої ери. Спочатку планету асоціювали з богом [[Нінурта|Нінуртою]]<ref>{{книга|автор=Куртик Г. Е.|назва=Звездное небо древней Месопотамии|посилання=|місце=СПб.|видавництво=Алетейя|рік=2007|сторінок=543—545|isbn=978-5-903354-36-8}}</ref>, але в пізніших записах її називають «[[Набу]]», на честь вавилонського бога писців та покровителя наук<ref name="JHU history">{{cite web|year=2008|author=Staff.|url=http://btc.montana.edu/messenger/elusive_planet/ancient_cultures_2.php|title=MESSENGER: Mercury and Ancient Cultures|publisher=NASA JPL|accessdate=2008-04-07|archiveurl=http://www.webcitation.org/67qQ1l3sY|archivedate=2012-05-22}}</ref>.
[[Файл:Shatir500.jpg|thumb|left|150px|Модель руху МеркуріюМеркурія [[Ібн аш-Шатір]]а]]
У [[Стародавня Греція|Стародавній Греції]] у часи [[Гесіод]]а планета була відома під назвами Στίλβων («Стілбон»), що означає мерехтіння, та Ἑρμάων («Гермаон»)<ref name="Stilbon">{{cite book |author= H. G. Liddell and R. Scott |coauthors=''rev.'' H. S. Jones and R. McKenzie |title=Greek-English Lexicon, with a Revised Supplement |edition=9th |year=1996 |publisher=Clarendon Press |location=Oxford |isbn=0-19-864226-1 |pages=690 and 1646 }}</ref>, що є формою імені бога [[Гермес]]а<ref>{{стаття|автор=В. Н. Ярхо|назва=Ватиканский аноним. О невероятном.|http://ancientrome.ru/antlitr/anon-greek/incred.htm|видання=Вестник древней истории|рік=1992|accessdate =19 березня 2012}} {{ref-ru}}</ref>. Пізніше греки почали назвати планету «Апполон», коли вона була видимою на ранковому небі, і «Гермес», коли її було видно ввечері. Близько IV ст. до н. е. грецькі астрономи усвідомили, що насправді ці два об'єкти — одне й те саме небесне тіло. Римляни назвали планету на честь швидконогого бога торгівлі [[Меркурій (міфологія)|Меркурія]], який є наступником грецького Гермеса, через те, що вона пересувається на небі швидше за інші планети<ref name="Dunne">{{cite book|title=The Voyage of Mariner&nbsp;10 — Mission to Venus and Mercury|author=Dunne, J. A. and Burgess, E.|chapterurl=http://history.nasa.gov/SP-424/ch1.htm|publisher=NASA History Office|year=1978|chapter=Chapter One|url=http://history.nasa.gov/SP-424/}}</ref><ref>{{cite book
| first=Eugène Michel | last=Antoniadi
Рядок 138:
 
=== Наземні телескопічні дослідження ===
[[Файл:Mercury transit 1.jpg|thumb|200px|[[Проходження]] МеркуріюМеркурія по диску Сонця. Меркурій видно як маленьку крапку трохи нижче центру Сонця; темна ділянка у лівій частині сонячного диску — [[сонячна пляма]].]]
Перше телескопічне спостереження Меркурія було зроблене [[Галілео Галілей|Галілео Галілеєм]] на початку XVII ст. Хоча він спостерігав фази [[Венера (планета)|Венери]], його телескоп був недостатньо потужним, щоб спостерігати фази Меркурія. 1631 року [[П'єр Гассенді]] здійснив перше телескопічне спостереження [[проходження]] планети перед диском Сонця. Момент проходження було обчислено до того [[Йоганн Кеплер|Йоганном Кеплером]]. 1639 року [[Джованні Батіста Зупі|Джованні Зупі]] за допомогою телескопа відкрив, що орбітальні фази Меркурія подібні фазам Місяця і Венери. Спостереження остаточно довели, що Меркурій обертається навколо Сонця<ref name=strom>{{cite book
| first=Robert G. | last=Strom
Рядок 187:
| year=1996 | chapter=Chapter 5
| chapterurl=http://history.nasa.gov/SP-4218/ch5.htm
| isbn=0-16-048578-9 }}</ref>. Трьома роками пізніше подібні дослідження, здійснені американцями Гордоном Петтергілом та Р. Дьюсом за допомогою радіотелескопа обсерваторії [[Обсерваторія Аресібо|Аресібо]] в [[Пуерто-Рико]], переконливо довели, що період обертання МеркуріюМеркурія становить близько 59 днів<ref>{{cite journal
| last=Pettengill | first=G. H. |coauthors=Dyce, R. B.
| title=A Radar Determination of the Rotation of the Planet Mercury
Рядок 194:
|doi=10.1038/2061240a0 |bibcode = 1965Natur.206Q1240P }}</ref><ref>[http://scienceworld.wolfram.com/astronomy/Mercury.html Mercury] at Eric Weisstein's 'World of Astronomy'</ref>.
 
Італійський астроном [[Джузеппе Коломбо]] зауважив, що період обертання МеркуріюМеркурія навколо своєї осі становить близько двох третин від його [[сидеричний період|сидеричного періоду обертання]], і припустив, що ці періоди утворюють [[резонанс]] 3:2, а не 1:1<ref>{{cite journal
| last=Colombo | first=G. | title=Rotational Period of the Planet Mercury
| journal=Nature | volume=208
Рядок 213:
 
=== Сучасні дослідження ===
[[Файл:Mariner 10.jpg|thumb|200px|«[[Марінер-10]]», перший космічний апарат, що досяг МеркуріюМеркурія.]]
Меркурій залишається найменш вивченою планетою [[земна група|земної групи]]. Лише два апарати було спрямовано на її дослідження. Першим був «[[Марінер-10]]», що у 1974—1975 роках тричі пролетів повз Меркурій: максимальне зближення становило 320 км. У результаті було отримано кілька тисяч знімків, що охоплюють приблизно 45% поверхні планети. Подальші дослідження з [[Землі]] вказали на можливість існування водяного льоду в полярних [[кратер]]ах
[[Файл:MESSENGER Assembly.jpg|thumb|left|200px|[[MESSENGER]] готують до запуску.]]
Сьогодні [[НАСА]] здійснює другу місію до МеркуріюМеркурія під назвою [[MESSENGER]]. Апарат було запущено 3 серпня 2004 року, а в січні 2008 року апарат вперше здійснив політ повз свою ціль&nbsp;— Меркурій. Для виходу на орбіту навколо планети у 2011 році апарат зробив ще два гравітаційні маневри повз планету: у жовтні 2006 року та в червні 2007 року, під час яких було зроблено перевірку обладнання.
 
Європейським космічним агентством ([[ЄКА]]) спільно з японським аерокосмічним дослідницьким агентством ([[JAXA]]) розробляється місія [[BepiColombo]], що складається з двох космічних апаратів Mercury Planetary Orbiter (MPO) та Mercury Magnetospheric Orbiter (MMO). Європейський апарат MPO буде досліджувати поверхню Меркурія та його глибини, в той час як японський MMO буде спостерігати за магнітним полем та магнітосферою планети. Запуск [[BepiColombo]] планується 2013 року, а 2019 року він досягне орбіти Меркурія, де й розділиться на дві складові.
 
Розвиток електроніки та інформатики зробив можливим наземне спостереження Меркурія за допомогою приймачів випромінювання [[Прилад із зарядовим зв'язком|ПЗЗ]] та подальшу комп'ютерну обробку знімків. Одним з перших серію спостережень Меркурія з ПЗЗ-приймачами здійснив у 1995—2002 роках Йохан Варел в обсерваторії на острові Ла Пальма на півметровому сонячному телескопі. Варел обирав кращі знімки, не використовуючи комп'ютерного звіту. Звіти почали застосовувати в Абастуманській астрофізичній обсерваторії до серій фотографій Меркурія, отриманих 3 листопада 2001 року, а також в обсерваторії Скінакас Иракліонського університету до серій 1-2 травня 2002 року; для обробки результатів спостережень застосували метод кореляційної сумісності. Отримане роздільне зображення планети мало схожість з фотомозаїкою Марінера-10, обриси невеликих утворень розмірами 150—200 км повторювались. Так було складено карту Меркурія для довгот 210—350°.
[[Файл:Mercury's 'Weird Terrain'.jpg|thumb|200px|Поверхня МеркуріюМеркурія]]
 
На початку 2013 року NASA заявило про складення повної точної карти поверхні планети за допомогою апарату [[Messenger]], який знаходиться на орбіті Меркурія з 2011 року.<ref name="popmech">[http://www.popmech.ru/article/12744-merkuriy-kak-on-est/ Зонд Messenger составил полную карту поверхности Меркурия]{{ref-ru}}</ref>