Сіра лисиця: відмінності між версіями

Сіра лисиця морфологічно достатньо сильно відрізняється від [[лисиця руда|рудої]] та від більшості інших представників родини псових, оскільки має ряд адаптацій до життя на деревах. Сіра лисиця має більш гнучкий [[хребет]], посилені м'язи плечового поясу, коротші лапи, довгий трикутний хвіст, схожий за будовою на хвіст [[вивірка|вивірки]], та підвищену рухомість суглобів передніх кінцівок<ref name="Badyaev1">''Alex{{стаття|автор=A.V. Badyaev'' |назва=The Starlight Hunter: Having evolved when old-growth deciduous forests covered North America, the uniquely arboreal grey fox is clinging to its ancient adaptations / |видання=BBC Wildlife |рік=2013|випуск=31(|номер=1): |сторінки=62-67|doi=|посилання=}} {{ref-en}}</ref>. В той же час, це досягається достатньо незвичним способом.

Як і інші псові, сіра лисиця не має [[Передпліччя|плечо-променевого м'язу]], та має обмежену рухомість [[Ліктьовий суглоб|ліктьового суглобу]], що є характерною адаптацією псових до бігу, та не є характерним для більшості тварин, що ведуть надземний спосіб життя. Частково це компенсується підвищеною у порівнянні з іншими псовими можливістю повороту [[зап'ястя]], але найбільших змін в сірої лисиці зазнали плечовий суглоб, включаючи плечову кістку, лопатку та м'язи плечового суглобу. Голівка плечової кістки сірої лисиці дозволяє дуже широкий діапазон можливих рухів; таким чином, сіра лисиця розвертає не лише зап'ястя, а відразу всю лапу в плечі. Це дозволяє сірій лисиці перерозподіляти зусилля м'язів передпліччя, які в інших псових використовуються виключно для бігу, для лазіння по деревах.<ref name="Feeney">''Susan {{книга|автор=Feeney'' S.|заголовок=Comparative Osteologyosteology, Myologymyology, and Locomotorlocomotor Specializationspecializations of the Forefore and Hindhind Limbslimbs of the North American Foxesfoxes Vulpes Vulpesvulpes and Urocyon Cinereoargenteus /cinereoargenteus [Ph.D. Thesis, ]|місце=|видавництво=University of Massachusetts Amherst, February |рік=1999|сторінки=}} {{ref-en}}</ref>.

Хоча сіра лисиця не може повертати суглоби стегна, вона може відхиляти задні лапи майже паралельно до тіла, та має більший проти інших псових двоголовий [[М'язи|м'яз]] [[Стегно|стегна]], що дозволяє сірій лисиці успішно використовувати задні кінцівки, відштовхуючись ними при підйомі стовбуром дерева, не втрачаючи морфологічних переваг для стрибання<ref name="Feeney"/>. Як наслідок, сіра лисиця лишилася прудким бігуном: її максимальна швидкість на короткі дистанції складає 42 км/год, та 32 км/год&nbsp;— на середні<ref name = "GreyFoxSpeed">''{{стаття|автор=Clarence Cottam'' |назва=Speed of the Gray Fox / |видання=Journal of Mammalogy |рік=1937|випуск=18.|номер=2 (1937): |сторінки=240–241|doi=http://dx.doi.org/10.1093/jmammal/18.2.240a|посилання=}} {{ref-en}}</ref>. Це дозволяє сірій лисиці успішно втікати від хижаків за наявності дерева або іншої схованки; але коротші лапи сірої лисиці не дозволяють їй витримувати тривалі переслідування з боку койотів<ref name="Badyaev1"/>.

Сіра лисиця має не дуже довгі кігті, які, тим не менш, є найгострішими та найбільш загнутими серед усіх псових. За формою вони дуже близькі до форми кігтів котячих. Сіра лисиця має сильні згиначі пальців, що нехарактерно для псових.<ref name="Feeney"/>.