Вікіпедія

Шинкаль: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Haida (обговорення | внесок)
107 190 редагувань
Немає опису редагування
Haida (обговорення | внесок)
107 190 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 6:
 
== Історія ==
Засновано у 1470 році (іншою датою називають 1457 рік) за наказом імператора Інки Пачакутека на місці поселення племені [[Діагіта|діагіта]]. Місто-[[пукара]] займало панівне становище в передгір'ях, з нього відкривався погляд на велику долину. Стратегічне становище Шинкаля обумовило швидке піднесення цього міста інків.

За часи володарювання [[Тупак Юпанкі]] фортеця перетворилося на економічний, адміністративний та церемоніальний центр півдня імперії. В значних обсяг вирощується кукурудза, постає потужне виробництво текстилю, скотарство. Основними культами тут були шанування Сонця-Інті та [[Пачамама|Пачамами]].
 
Піднесення і розвиток Шинкаля продовжувалося до повалення імперії інків іспанськими конкістадорами. Проте до 1536 року тут владу зберігали так званні Інки Вількабамби, за іншою версією місто перейшло під контроль племені кальчакі, що об'єдналися з містянами. Було захоплено [[Дієго де Альмагро]], після цього слугувало розташуванням та харчовою базою іспанських загонів. У 1560 році в Шинкаль втік Хуан Челемін, очільник антиіспанського повстання племені кальчакі. Ймовірно Шинкаль стало останнім місцем спроти індіанців, що призвело до остаточно знищення цього міста.
Рядок 13 ⟶ 15:
Зведено за планом розташування вулиць і кварталів Куско, нагадуючи цим столицю імперії інків (з урахуванням місцевості). Виявлено біля 100 будівель, де мешкало близько 800 жителів, місця для масових заходів. Загальна площа міста становила близько 21 га (разом із сільськими околицями — 24 га). Водопровід завдовжки 3 км надсилав воду з річки Кімівіль до міста.
 
[[Файл:Ushnu el shincal.JPG|міні|ліворуч|250пкс|Ушну Шинкаля]]Вражаючими є ''ушноушну'' (церемоніальна платформа інків), де стояв вівтар для поклоніння богу Сонця-[[Інті]], та численні ''кальянка'' (багатоквартирін, комунальні, квартири, або комори чи військові казарми, можливо, текстильні фабрики). УшноУшну Шинкаля вважається найбільшим з відомих на півдні Південної Америки. У коморах та численних навісах зберегалися продукти сільського господарства, перш за все, кукурудза, а також [[кіноа]], червоний і перуанський перець, квасоля, картопля. Також знайдені свідоцтва розведення лам і альпака у великих кількостях. З боків від них розташовані пагорби, де розташовувалися дозорні вежі. З веж поглядали за сходом і заходом сонця, зимовим і літнім сонцестоянням. Крім того, 20 пагорби навколо використовували для церемоніальних вівтарів та здійснення сільсьгосподарських ритуалів.
 
Залишки металевих виробів із золота, срібла, міді, олова, бронзи свідчить на неабиякий розвиток [[Металургія інків|металургійного виробництва]] в цьому місці. Це у свою чергу сприяло перетвореню Шинкаль на значний торгівельний центр, куди приходили індіанці з непідконтрольних інкам областей.
 
[[Файл:Museo LP 070 Shincal.JPG|міні|праворуч|250пкс|Кераміка з Шинкаля]]На території місця дослідниками було виявлено 20 видів лікарських рослин, що використовувалися інками у своїй [[медицина інків|медицині]]. Тут знайдено 40% (за деякими підрахунками 50%) кераміки інків від загальної чисельності знахідок в Аргентині.
 
== Джерела ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Шинкаль