Мотет: відмінності між версіями

'''Мотет''' ({{lang-fr|motet}} от ''mot''  — слово)  — вокальний[[вокал]]ьний багатоголосний твір поліфонічного складу. Мотет як музичний жанр виник в [[XII|XII столітті]] ву [[Франція|Франції]].

Назва "«мотет"» з'явилася у [[XIII]] столітті і стосувалася до вокальних творів, у яких мелодія григоріанського хоралу (тенор) поліфонічно з'єднується із двома іншими мелодичними лініями (дуплум і триплум). Твори такого роду стали називатися мотетами, коли словесний текст (позначуваний словом mot) почали переносити в дуплум (званий тому мотетом), тобто в голос, що раніше просто вокалізувався. В 13 столітті мотети були, як правило, багатотекстовими, тобто в різних партіях звучали різні тексти, як церковні, так і світські, траплялося навіть - — на різних мовах.

На відміну від середньовічного, ренесансний мотет писали тільки на церковний текст, єдиний для даного твору. Однак і в цій формі зберігалася неодночасність проголошення слів у різних голосах - — найчастіше це було результатом широкого застосування [[імітація|імітацій]], і подібна особливість стала характерною ознакою жанру мотету взагалі.

В епоху бароко, коли великого поширення набувають інструментальні жанри, роль мотету переходить до [[кантата|кантати]], проте й чисто вокальний мотет продовжує своє існування: мотети складалися до різного роду урочистостей. Історія мотету нараховує біля семи століть, і в сфері західної церковної музики цей жанр поступається за значенням тільки месі. Серед авторів середньовічних мотетів - — [[Перотіна]] і [[Гійом де Машо]], в епоху [[Ренесанс|Відродження]] мотети писали [[Джон Данстебл]], [[Гійом Дюфаї]], [[Йоханнес Окегем]], [[Жоскен Депре]], [[Орландо ді Лассо]], [[Джованні П'єрлуїджі да Палестріна|Палестрина]], у 18-19 століттях — -[[Й. С. {{Бах}}]], {{[[В. А. Моцарт}}]], [[Мендельсон|Ф. Мендельсон]], {{Брамс}} та інші.

* Margaret Bent (1997). "«The late-medieval motet"», ''Companion to Medieval & Renaissance Music''. Oxford University Press. ISBN 0-19-816540-4.