Відмінності між версіями «Ферекід Сіросський»

нема опису редагування
[[Файл:Pherecydes.jpg|міні|180пкс|Ферекід Сіросський]]
 
'''Ферекід Сіросський''' ([[584|584 до н.  е.]], острів [[Сірос]]  — [[499 до н. е.]])  — давньогрецький філософ, сучасник [[Анаксимандр]]а, [[Сім мудреців|«семи мудреців»]] (деякими істориками Ферекід сам до них відносився) та іонійських мудреців. Учень [[Піттак]]а та учитель [[Піфагор]]а. Вважається першим грецьким прозаїком. Автор «Теогонії» та «Космогонії». Сучасники (особливо [[Спарта|спартанці]]) високо шанували його за чистоту життя. Поблизу [[Магнезія|Магнезії]] на честь нього був споруджений {{lang-el|«ήρωον»}} («героїчна» святиня).
 
== Філософія ==
Головні заслуги Ферекіда відносяться до галузі філософії. Дотримуючись теологічного напрямку грецької думки, він намагався пояснити процес світоутворення з міфічних уявлень. Ферекід, як і [[Епіменід]], [[Акусилай]] та ін. автори міфічних теогоній, стоїть на межі між наївним світоспогляданням міфічної думки і першими науковими спробами найдавніших грецьких філософів.
 
У своєму творі ''«Πεντέμυχος»'' (за іншими ''«Επτάμυχος»''  — відповідно «П'ять» або «Сім надр»), Ферекід говорить про творення світу з п'яти «надр», тобто поглибленнях або западинах Землі, в яких збираються, розподіляються і змішуються сили природи. Звідси ж виникає покоління богів в п'яти генераціях («γενεά πεντέμυχος» або «πεντέκοσμος»).
 
У числі цих генерацій згадуються:
* Океаніди, родоначальником яких був Океан  — уособлення води;
* Офіоніди, що походять від хтонічного божества Офіонея  — уособлення землі;
* Кроніди, що ведуть походження від [[Крон]]а  — уособлення неба або ефіру;
* У четвертому поколінні уособлювалася Вогняна стихія;
* У п'ятому  — атмосфера.
 
Всі западини, глибини, печери, за Ферекідом, заповнені духами (богами), які через своє народження та зникнення змінюють явища видимого світу. На противагу [[Гесіод]]у, який вважає виникнення всього існуючого з темряви та хаосу, Ферекід зводить початок світу до досконалої, розумної продуктивної сили  — Зевса, якого він називає Засом, за ним виступають ще [[Крон]] та [[Гея]].
 
Від Зевса та Геї походять усі стихії: вода, повітря і вогонь, розподілившись у тих же западинах. Для процесу творення світу Зевс перетворюється на [[Ерот]]а, але перш ніж запанував порядок, йому довелося витримати боротьбу з Офіонеєм, який був скинутий Кроно в морську безодню.
 
== [[Гнома|Гноми]] Ферекіда ==
* «Найкраще  — ворог доброго.»
* «Геніальна думка звучить однаково розумно на усіх мовах.»
* «Генії стоять на плечах титанів.»
* «Довіра свій інтуіції  — перший крок до великих починань.»
* «Якщо бідність  — матір злочину, то лінь  — його бабця.»
* «Знання, не народжене попереднім досвідом, веде до помилок та непотрібних страждань.»
* «Інстинкт та розум розривають душу на різні сторони.»
* «Висміювати інших люблять лише ліниві.»
* «Ледарство  — мати усіх пороків та хвороб.»
* «Власний приклад завжди діє сильніше, ніж повчання та матеріальна допомога.»
* «Той, хто прагне бути благочинним, вже трохи благочинний.»
* «Тупість, лінь та марнотратство завжди йдуть поруч.»<ref>http://words.wlink.ru/?q=%D0%A4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B8%D0%B4&to=1</ref>
 
[[Категорія:Давньогрецькі філософи]]
[[Категорія:Давньогрецькі письменники]]
[[Категорія:VI століття до н. е.]]