Пам'ятник Тарасові Шевченку (Харків): відмінності між версіями

 

Фігури, що оточують п'єдестал, — вдвічі менші за статую Шевченка. Вони сприймаються в основному зблизька. За задумом скульптора, здійснювати огляд фігур потрібно в послідовності композиційної спіралі, починаючи від фігури «Катерина» й рухаючись проти годинникової стрілки.

Серед статуй монументального ансамблю, пов'язаних ідейно загальним задумом відображення оспіваної Кобзарем боротьби народу за свою волю<ref>Харьков. Архитектура. Памятники. Фотоальбом., К.: «Мистецтво», 1986</ref>, можна виділити окремі фігури та композиції:

* скульптура ''«Катерина»''&nbsp;— статуя [[Кріпацтво|кріпачки]] з немовлям на руках, відома під назвою «Катерина», оспівана Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченком в одноіменній поемі; втілення образу жінки-матері під тягарем самотності і журби;

 

Автор монумента досяг пластичної єдності, гармонії, узгодженості всіх його груп і фігур. Їм притаманні класичні пропорції, ретельна продуманість поз та жестів, що виявляють особливості характерів і водночас сприяють розкриттю єдності композиційного задуму. Багатофігурна композиція витримана в епічно спокійному, але піднесеному ритмі. Матеріал статуй&nbsp;— темна бронза на тлі постаменту з відполірованого до дзеркального блиску лабрадориту надає пам'ятнику ще більшої урочистості, виразності й величі.

 

== З історії пам'ятника ==

Загалом на виготовлення пам'ятника пішло 30 тон бронзи та 400 тон лабрадориту. На спорудженні монумента було використано близько 75 вагонів різних будівельних матеріалів, в тому числі 25 вагонів з лабрадоритом<ref>[http://h.ua/story/17864/ Наш пам'ятник&nbsp;— данина великому поету на ''www.h.ua'' (ХайВей)]</ref>.

 

 

=== Події, пов'язані з пам'ятником ===

 

Попри розміри й ідеологічну спрямованість, монумент не постраждав у [[Друга Світова війна|Другу Світову війну]]. Саме біля пам'ятника Шевченку в Харкові [[30 серпня]] [[1943]] року відбувся перший офіційний [[мітинг]] звільненого від німецьких окупантів міста за участю [[Конєв Іван Степанович|І.&nbsp;С.&nbsp;Конєва]] та [[Хрущов Микита Сергійович|М.&nbsp;С.&nbsp;Хрущова]].

За [[СРСР]] у повоєнний час пам'ятник традиційно був місцем проведення заходів, присвячених різноманітним датам української історії та культури, зокрема, вшанування Шевченкових роковин. Від кінця [[1980-ті|1980-х років]] майдан біля монументу став місцем гуртування національних сил, проведення демократичних акцій. За незалежності (від [[1991]] року) без покладання квіткових букетів до монумента не обходиться жодне офіційне державне свято, відвідання Харкова високими київськими чиновниками і міжнародними гостями. Уже в наш час пам'ятник у ([[1990-ті|1990]]—[[2000-ні|2000]]-і роки) піддавався актам [[вандалізм]]у<ref>[http://prostir.museum/news/ua/detail?id=552 Вандали опоганили пам'ятник Тарасу Шевченку] // інф. за [[23 травня]] [[2006]] року на [http://prostir.museum/ ''www.prostir.museum'' («Музейний простір України»)]</ref><ref>[http://ukr.mediaport.ua/news/city/4186 Хулігани вкрали деталь з пам'ятника Шевченка в Харкові] ЇЇ інф. за 22 травня на ''www.ukr.mediaport.ua''</ref>.