Залізня: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
TeoBot (обговорення | внесок) м checkwiki за допомогою AWB |
||
Рядок 2:
| назва = Залізня
| область = [[Житомирська область]]
| район = [[
| рада = Головенківська сільська рада
| код КОАТУУ = 1822082103
Рядок 39:
В історичній літературі згадується назва населеного пункту Мократіца, яке у 1545 році належало землевласникам Вороничам. З великою долею вірогідності можна вважати, що воно існувало на околиці сучасної Залізні. Адже до теперішнього часу одна з околиць Залізні носить у народі назву, а до часів радянскої колективізації існував хутір з назвою "Мократичі".
У 18 та 19 століттях відоме, як слобода Железняки, значну частину населення якого становили старообрядці. У 1875 році общиною старообрядців, що сформувалась у селі, було побудовано дерев"яну Свято-Покровську церкву, яка зберіглась до теперішнього часу (в ній нині розташований сільський клуб). Навкруги села розташовувались непоодинокі хутори-садиби селян-хліборобів, які мали по 3-6 десятин малопродуктивної піщаної землі у власності та обробляли її. При проведенні колективізації хутори були знищені, а їх мешканців примусили розібрати та перевезти свої оселі до Залізняка.
До цього часу у пам"яті старих жителів села зберіглись назви окремих з тих хуторів - Лихотворищина, Мократичі, Лівончиків хутір, Шкрудєва гора, Голопузівка.
До Другої світової війни на радянський манер село називали Желєзнякі. Щодо назви села немає однозначного підходу та тлумачення: його називають Железняк, Желєзняк, Залізняк. Українське населення села та оточуючих населених пунктів називає його - Желєзняк, хоча після Другої світової війни чиновники тодішнього СРСР переіменували його на Залізня ( дата переіменування невідома). На одному з старих цвинтарів села зберігся релігійний пам"ятник, встановлений у 1911 році, на якому викарбувано напис :" Крестьянам общества деревни Железняка июня 1911 года Христос Воскресе + Упокой Господи души их " .
Село розташовано у дуже мальовничій місцині на обох берегах річки Гнилоп'яті (притока Тетеріва) на кордоні з територією військового полігону.
З 1923 р. по 12.05.1958 р. село було центром Залізнянської сільської ради Троянівського, Коростишівського, а потім Житомирського районів. Після неодноразових адміністративно-територіальних реформ до 1996р. село входило до складу Троянівської сільської ради Житомирського району. Зі створенням Головенківської сільської ради (17.04.1996 р.) перейшло до її складу.
Рядок 55:
22 листопада 1921 р. через Железняки, вертаючись з [[Другий зимовий похід|Листопадового рейду]], проходила Подільська група (командувач [[Чорний Сергій Іванович|Сергій Чорний]]) [[Армія Української Народної Республіки|Армії Української Народної Республіки]].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932-1933.
На цвинтарі, розташованому на околиці села, знаходиться братська могила воїнів радянської армії, які загибли при його визволенні у 1943 році.
Рядок 65:
* [http://www.zhytomyr-rda.gov.ua/Rozdil_3/Golodomor_1932_1933_rokiv/Golodomor_u_regioni/Masshtabi_Golodomoru_u_regioni__CHorni_doshki__Postrazhdali_sela_ Масштаби Голодомору в Житомирському районі. Сайт Житомирської РДА]
{{Ukraine-geo-stub}}▼
{{Житомирський район}}
[[Категорія:Села Житомирської області]]
[[Категорія:Населені пункти, які постраждали від Голодомору]]
▲{{Ukraine-geo-stub}}
| |||