Воздвиження Хреста Господнього: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Вилучив файл Водзвиження_Чесного_Хреста_1_половина_16_ст._церква_Воздвиження_Чесного_Хреста,_місто_Дрогобич.jpg, оскільки він був вилучений з W |
TeoBot (обговорення | внесок) м checkwiki за допомогою AWB |
||
Рядок 1:
'''Воздви́ження Че́сного Хреста́ Госпо́днього''' ('''Здвиження''', '''Здвиг''')<ref>[http://grinchenko.org.ua/grinchenko/hrinchenko_slovnik_tom_2_storinka-0143.jpg Словарь української мови Грінченка]</ref> — велике [[Християнство|християнське]] [[
Християни [[Візантійський обряд|візантійського обряду]] святкують Воздвиження Чесного Хреста Господнього 27 вересня (14 вересня за старим стилем). Це [[свято]] належить до 12-ти великих свят [[Східне християнство|Східної Церкви]] та має один день передпразництва та 7 днів попразництва.
Історики Східної Церкви вважають, що передусім дві події лягли в основу встановлення цього празника: віднайдення у 4-му столітті Хреста, на якому розіп’яли [[Ісус]]а, та повернення цього хреста з Персії до [[Єрусалим]]у у 7-му столітті.
Саме слово «воздвиження» означає «піднесення», тобто урочистий обряд почитання та прославляння [[Животворний Хрест|Хреста Господнього]].
Щодо віднайдення Господнього Хреста, то християнська традиція передала нам кілька різних легенд. Три з них приписують віднайдення Хреста [[Свята Олена|св. Гелені (св. Олені)]], матері імператора [[Костянтин Великий|Костянтина Великого]]. Датою віднайдення Хреста орієнтовно вважають 326 рік. Історики не мають інформації про воздвиження Хреста Господнього одразу після його віднайдення.
Початок празникові Воздвиження дало посвяченя [[храм]]у [[Воскресіння]] Господнього, який збудував св. [[Костянтин Великий]] на [[Голгофа|Голгофі]] у [[Єрусалим]]і. Посвячення храму відбулося за єрусалимського єпископа Макарія 13 вересня 335 року. Наступного дня – 14 вересня – відбулося врочисте воздвиження віднайденого Хреста Господнього.
Друга важлива подія, що зробила загальним празник Воздвиження на Сході й на Заході це повернення св. Господнього Хреста з перської неволі. Перський цар [[Хозрой]] у [[614]] році здобув [[Єрусалим]] і забрав Господній Хрест до своєї столиці в Ктесифоні. У 628 році [[цісар]] [[Іраклій]] ([[610]]—[[641]] роки) по своїй перемозі над персами знайшов св. Хрест і приніс його до [[Єрусалим]]у, де [[14 вересня]] відбулося друге врочисте воздвиження-піднесення св. Хреста. Відтоді празник носить назву: «Всемірне (тобто всесвітнє) Воздвиження Чесного й Життєдайного Хреста».
Оскільки празник Воздвиження нагадував [[Розп'яття Христове|Христове розп’яття]] і [[смерть]] та прирівнювався до [[Страсна п'ятниця|Великої П’ятниці]], то з найдавніших часів стало традицією св. Церкви в цей день додержувати суворий [[піст]].
Як зазначає у книзі «Пізнай свій обряд» отець Юліан Катрій, щодо святкування цього празника в різних Церквах, то [[Грецьке православ'я|Грецька Церква]], наприклад, відзначає його [[6 березня]], а [[Римо-католицька церква|Римо-Католицька Церква]] святкувала цю подію [[3 травня]], але при реформі празників за Папи Римського [[Іван ХХІІІ|Івана ХХІІІ]] 1960 року це свято викреслили з церковного календаря.
Характерною ознакою празника Воздвиження є врочисте вшанування Господнього Хреста через обряд піднесення його під час ''утреньої''. У [[Східне християнство|Східній Церкві]] відомі різні обряди Воздвиження Хреста, зокрема, обряд св. Атанасія на Атосі, обряд гори [[Синай]], [[Константинополь]]ський обряд. Щодо Воздвиження Хреста Господнього [[Русь|на Русі]], то цей обряд згадується тут у 13-у столітті. Патріарший Собор [[1276]] року дозволив Воздвиження в усіх [[церква]]х.
Свято Воздвиження Чесного Хреста належить до дуже старовинних свят, але як історія знайдення св. Господнього Хреста, так і історія установлення свята покриті серпанком різних легенд, і нелегко тут відрізнити історичну дійсність від звичайної побожної легенди. Треба зауважити, що у святкуванні цього празника не йдеться про звичайне почитання-поклоніння св. Хрестові, яке буває в Хрестопоклонну неділю. Тут йдеться про те, що властиво становить цей празник та про що говорить сама назва празника: Воздвиження, що значить Піднесення, тобто особливо урочистий обряд почитання та прославляння Святого Хреста.
Рядок 22:
== Воздвиження Хреста Господнього ==
У давні часи римські імператори робили численні спроби знищити навіть найменші спогади про життя й діяння Ісуса Христа, про священні місця, із ним пов'язані. Один з імператорів — [[Адріан]] — віддав наказ засипати землею священну гору Голгофу, а також [[
Протягом тривалого часу на цьому місці збиралися язичники для виконання культових дій, зокрема жертвоприношення. Але минуло 300 років, і християни знайшли Гроб Господній та Хрест Божий.
Ця визначна для всього віруючого люду подія сталася за часів Костянтина Великого, першого з римських імператорів, який прийняв рішення припинити гоніння християн (за легендою, він побачив на небі знамення Боже — хрест із надписом: «'''Цим переможеш'''»). Намагаючись виконати волю Божу, Костянтин Великий відправив до Єрусалима царицю Гелену, свою матір, щоб вона доклала максимум зусиль задля віднайдення Хреста й Гробу Господніх. Тривалий час її пошуки не мали успіху, незважаючи на всі старання. І нарешті святині було знайдено під храмом язичницької богині Венери.
Рядок 37:
* ''Бурій В.М. ''Народно-православний календар / Валерій Бурій. - Черкаси : Вертикаль, 2009.
* [http://www.rivnist.in.ua/news/2014/09/27/6594 Що не можна робити в свято Воздвиження Хреста Господнього]
{{Дванадесяті свята}}
| |||