Відкрити головне меню

Зміни

57 байтів вилучено, 3 роки тому
м
checkwiki за допомогою AWB
Застосовується для завоювання переваги в повітрі над противником, а також для супроводу [[бомбардувальник]]ів, транспортних літаків, літаків [[цивільна авіація|цивільної авіації]], захисту наземних об'єктів від авіації противника. Рідше винищувачі використовуються для атаки наземних і морських цілей.
 
Незважаючи на агресивну назву, винищувач відноситься до оборонних типів озброєнь, окремого наступального значення винищувальна авіація не має. Однак, нині, зі збільшенням [[Тягоозброєність|тягоозброєності]] цих повітряних машин (і, відповідно, їх [[Вантажопідйомність| вантажопідйомності]], тобто ракетно-бомбового навантаження), винищувачі отримали можливість ефективної атаки наземних об'єктів, і, в умовах сучасних локальних конфліктів, винищувачі поступово стали більш універсальним зброєю, тобто з суто винищувачів перетворилися на [[Винищувач-бомбардувальник|винищувачі-бомбардувальники]]
 
За деякими припущеннями, у майбутньому роль винищувачів зможуть взяти на себе [[Безпілотний літальний апарат|безпілотні апарати (БЛА)]], створення яких активно ведеться, а самі вони вже успішно застосовуються для знищення точкових цілей на поверхні землі. Це дозволить скоротити втрати льотного персоналу, спростити, полегшити і здешевити літаки, а також позбутися обмежень щодо перевантажень, які накладаються можливостями людського організму.
Перші повітряні бої відбулися під час Першої світової війни. Саме тоді вперше виникла потреба у спеціалізованих літаках, призначених для знищення [[повітряна ціль|повітряних цілей]].
 
На перших винищувачах екіпаж складався з двох осіб — пілота і стрільця. [[Кулемет]], встановлений на поворотній турелі позаду пілота, міг обстрілювати задню півсферу, проте найактуальніша для винищувача фронтальна зона виключалася. Кулемети тих часів були не настільки надійними, щоб встановлювати їх на крилах, а встановленню курсового кулемета перешкоджав [[повітряний гвинт]], що обертається. Однак незабаром французький льотчик Ролан Гаррос винайшов систему, яка дозволяла стріляти через [[пропелер|обертовий гвинт]]. Пристроєм були металеві куточки, закріплені в основі лопатей гвинта таким чином, що [[Куля (зброя)|куля]] [[рикошет]]ила у безпечному для пілота і літака напрямку. Недоліком такого пристрою була втрата 7 — 10 відсотків куль. Цю проблему усунув дещо пізніше [[Антон Фоккер]] створивши синхронізатор [[стрільба|стрільби]], що дозволяв стріляти через площину гвинта без ризику пошкодження останнього. Працює він так: коли гвинт, на якому закріплені гачки проходить повз, він зачіпає гачком і затримує спусковий механізм і снаряд.
 
В міжвоєний період було створено суцільнометалеві моноплани замісь традиційних біпланів
Високу потребу у [[винищувальна авіація|винищувальній авіації]] в роки Другої світової війни було зумовлено як масованим застосуванням [[бомбардувальна авіація|бомбардувальної]] і [[штурмова авіація|штурмової авіації]], так і власне можливостями винищувачів для знищення наземних цілей і підтримки наземних підрозділів. Саме в цей час було відточено тактику штурмових ударів по важливих наземних об'єктах — [[аеродром]]ах, мостах, складах, залізничних вузлах, транспорту. Під час розробки нових модифікацій винищувачів конструкторам, найчастіше, прямо ставилося завдання максимально посилити ударну потужність літака. Так, наприклад, радянськими конструкторами було створено модифікацію винищувача Як — [[Як-9]]Б, що відрізнялася можливістю нести бомбове озброєння не на зовнішній підвісці, а в спеціалізованих бомбових відсіках. Таким чином, було зроблено крок до появи нового класу літаків, [[винищувач-бомбардувальник|винищувачів-бомбардувальників]], що отримав великий розвиток у післявоєнні роки. Проте, основним обов'язком винищувачів під час Другої світової війни залишалося завдання прикриття своїх військ від авіації противника, знищення його літаків, [[повітряна розвідка|повітряної розвідки]] та супроводу бомбардувальної і штурмової авіації.
 
Війна викликала вибуховий розвиток авіаційної техніки і практично довела поршневий літак до досконалості. Однак, пропелерний літак з поршневими двигунами має межу швидкості, оскільки не в змозі подолати [[звуковий бар'єр]]. Для збільшення швидкості потрібен був принципово новий рушій. Наприкінці війни Німеччина першою розпочала випуск винищувачів з [[реактивний двигун|реактивним двигуном]] ([[Messerschmitt Me 262|Ме 262]]) та ракетних винищувачів [[Messerschmitt Me.163 Komet|Me-163]]. Ці літаки мали більшу швидкість, ніж поршневі літаки [[Антигітлерівська коаліція |країн антигітлерівської коаліції]], прийнятні показники маневреності і вважалися вельми перспективними проти бомбардувальної і винищувальної авіації противника. Однак випускалися невеликими серіями, тому ці літаки не змогли істотно вплинути на перебіг військових дій.
 
=== Післявоєнний розвиток ===
[[1969]] року почалася розробка радянських [[винищувач четвертого покоління|винищувачів четвертого покоління]], до яких можна віднести [[Су-27]], [[МіГ-29]] та їх модифікації.
 
Перший у світі [[Винищувач п'ятого покоління|винищувач п'ятого покоління]] [[F-22 Raptor]] розроблявся в 1986–2001 рр., і надійшов на озброєння ВПС США з початку [[2003]] року.
 
США також розробили та активно впроваджують програму багатоцільового винищувача [[Винищувач п'ятого покоління|п'ятого покоління]] [[F-35]]. Перші [[F-35]] було прийнято на озброєння в 2011 році.
== Винищувачі в Україні ==
[[File:SAAF-Gripen-001.jpg|thumb|right|300px|Шведський винищувач четвертого покоління [[Saab JAS 39 Gripen]].]]
[[File:CF-188A_BANKING188A BANKING.jpg|thumb|right|300px|Канадський винищувач четвертого покоління C[[F-18]].]]
 
Літак [[МіГ-29]] разом із літаком [[Су-27]] є основною винищувальної авіації [[Повітряні Сили Збройних Сил України|Повітряних Сил України]].
 
Збройні сили України потребують кардинального оновлення. Саме тому керівництво країни і військового відомства повернулися до ідеї прийняття на озброєння шведського винищувача [[Saab JAS 39 Gripen|JAS-39 «Грипен»]]. На території України буде організовано спільне українсько-шведське військове виробництво.<ref>[http://uapress.info/uk/news/show/42654 Україна матиме винищувач JAS-39 «Грипен»]</ref>.
 
{{commonscat|Fighter aircraft}}
 
 
[[Категорія:Військова авіація]]
42 924

редагування