Вересай Остап Микитович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 56:
== Творчість ==
[[Файл:UKRAINE KOBZAR LIRNYK OSTAP VERESAI MUSIC.Reclus Sirouy.1880.jpg|250px|thumb|left|Остап Вересай. <small>Ілюстрація до книги «Земля і люди. Загальна географія» (т.5), [[Жан Жак Елізе Реклю |Жана Жака Елізе Реклю]], [[1880]]</small>]]Остап Вересай був блискучим імпровізатором. Його репертуар, порівняно з репертуаром інших кобзарів, невеликий: шість дум: [[”Про втеча трьох братів з Озова”|«Як три брати з Азова втікали»]], [[«Вітчим»|«Отчим»]], [[«Невольницька»]], [[«Про бурю на Чорному морі»]], [[“Про вдову і трьох синів”|«Про вдову і трьох синів»]], [[«Про Хведора Безрідного»|«Дума про Хведора Безрідного»]]; декілька сатиричних та гумористичних пісень та пісень релігійного змісту, зокрема дуже популярна в той час пісня «Про правду й неправду». [[Франко Іван Якович|Іван Франко]] підкреслював, що ця пісня в тогочасному житті набувала великого соціального звучання, і саме за неї Остапу Вересаю доводилося не раз зазнавати переслідувань від жандармів. «Як у ярмарку станеш її співати, то пани й обійдуть, вони її не люблять. Тепер більше брехнею живуть», — розповідав Остап Вересай художникові Л. Жемчужникову. — Зате люди любили цю пісню. Як ходиш по селу та заспіваєш, то багато людей плачуть".▼
▲Остап Вересай був блискучим імпровізатором. Його репертуар, порівняно з репертуаром інших кобзарів, невеликий: шість дум: [[”Про втеча трьох братів з Озова”|«Як три брати з Азова втікали»]], [[«Вітчим»|«Отчим»]], [[«Невольницька»]], [[«Про бурю на Чорному морі»]], [[“Про вдову і трьох синів”|«Про вдову і трьох синів»]], [[«Про Хведора Безрідного»|«Дума про Хведора Безрідного»]]; декілька сатиричних та гумористичних пісень та пісень релігійного змісту, зокрема дуже популярна в той час пісня «Про правду й неправду». [[Франко Іван Якович|Іван Франко]] підкреслював, що ця пісня в тогочасному житті набувала великого соціального звучання, і саме за неї Остапу Вересаю доводилося не раз зазнавати переслідувань від жандармів. «Як у ярмарку станеш її співати, то пани й обійдуть, вони її не люблять. Тепер більше брехнею живуть», — розповідав Остап Вересай художникові Л. Жемчужникову. — Зате люди любили цю пісню. Як ходиш по селу та заспіваєш, то багато людей плачуть".
Щоб глибше розкрити ідейно-тематичний зміст пісні і справити найбільше враження на слухачів, Остап Вересай майстерно використовував піднесення і спади голосу, ефектні повторення смислово навантажених рядків, завдяки чому слова пісні і музика асоціювалися з тогочасною реальністю життя українського народу:
| |||