Ізотопи: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м декатегоризація
стильові правлення, оформлення
Рядок 1:
[[Файл:Isotopes and half-life.svg|300px|right|thumb|Розподіл ізотопів.<br />По горизонталі &nbsp;— [[заряд ядра]] (кількість [[протон]]ів).<br /> По вертикалі &nbsp;— [[атомна маса]] (кількість [[нуклон]]ів).<br /> Колір &nbsp;— стабільність ізотопу (тривалість [[напіврозпад]]у).]]
'''Ізото́пи'''&nbsp;— [[нуклід]]и одного і того самого [[хімічний елемент|хімічного елементу]], які мають різну кількість [[нейтрон]]ів, а, отже, різну [[атомна маса|атомну масу]].
==Загальний опис==
Ізотопи позначають тими самими символами, що і [[хімічний елемент]], додаючи зверху з лівого боку символа [[масове число]], наприклад, ізотопи [[хлор]]у позначають: '''<sup>35</sup>Cl''' і '''<sup>37</sup>Cl''', чи масове число слідує за назвою чи символом елементу, наприклад: уран-233 чи Pu-239.
 
== Загальний опис ==
Ізотопи даного хімічного елемента мають однаковий заряд [[атомне ядро|атомного ядра]], тобто один порядковий номер, і займають те ж саме місце в [[періодична система|періодичній системі]], мають однакову кількість [[протон]]ів в ядрі атома, але відрізняються один від одного кількістю [[нейтрон]]ів. Так, в атомному ядрі ізотопу хлору <sup>35</sup>Cl міститься 17 протонів, оскільки порядковий номер хлору 17, і 18 нейтронів (35—17=18), а в ядрі ізотопу хлору <sup>37</sup>Cl — 17 протонів і 20 нейтронів (37—17 = 20).
Ізотопи позначають тими самими символами, що і [[хімічний елемент]], додаючи зверху з лівого боку символасимволу [[масове число]], наприклад, ізотопи [[хлор]]у позначають: '''<sup>35</sup>Cl''' і '''<sup>37</sup>Cl''', чи масове число слідує за назвою чи символом елементу, наприклад: уран-233 чи Pu-239.
 
Ізотопи даного хімічного елемента мають однаковий заряд [[атомне ядро|атомного ядра]], тобто один порядковий номер, і займають те ж саме місце в [[періодична система|періодичній системі]], мають однакову кількість [[протон]]ів в ядрі атома, але відрізняються один від одного кількістю [[нейтрон]]ів. Так, в атомному ядрі ізотопу хлору <sup>35</sup>Cl міститься 17 протонів, оскільки порядковий номер хлору 17, і 18 нейтронів (35—17=18), а в ядрі ізотопу хлору <sup>37</sup>Cl &nbsp;— 17 протонів і 20 нейтронів (37—17 = 20).
Деякі хімічні елементи мають невелику кількість стабільних ізотопів. Так, для [[Оксиген|Оксигену]] відомо три стабільні ізотопи: <sup>16</sup>O (ядро складається з 8 протонів і 8 нейтронів), <sup>17</sup>O (ядро складається з 8 протонів і 9 нейтронів) і <sup>18</sup>О (ядро складається з 8 протонів і 10 нейтронів). Для [[водень|водню]] відомо теж три ізотопи: <sup>1</sup>H (ядро складається лише з одного протона), <sup>2</sup>H (ядро складається з одного протона і одного нейтрона), <sup>3</sup>H (ядро складається з одного протона і двох нейтронів). Деякі ж хімічні елементи складаються з досить великої кількості ізотопів. Наприклад, [[ксенон]] має 9 ізотопів, [[олово]] — 10 і т. д.
 
Деякі хімічні елементи мають невелику кількість стабільних ізотопів. Так, для [[Оксиген|Оксигену]]у відомо три стабільні ізотопи: <sup>16</sup>O (ядро складається з 8 протонів і 8 нейтронів), <sup>17</sup>O (ядро складається з 8 протонів і 9 нейтронів) і <sup>18</sup>О (ядро складається з 8 протонів і 10 нейтронів). Для [[водень|водню]] відомо теж три ізотопи: <sup>1</sup>H (ядро складається лише з одного протона), <sup>2</sup>H (ядро складається з одного протона і одного нейтрона), <sup>3</sup>H (ядро складається з одного протона і двох нейтронів). Деякі ж хімічні елементи складаються з досить великої кількості ізотопів. Наприклад, [[ксенон]] має 9 ізотопів, [[олово]] &nbsp;— 10 і &nbsp;т. &nbsp;д.
Переважна більшість ізотопів не має спеціальних назв, але для ізотопів деяких елементів, зокрема для ізотопів водню, існують спеціальні назви і навіть спеціальні символи. Так, ізотоп водню <sup>1</sup>H називають [[протій]], ізотоп <sup>2</sup>H — [[дейтерій]] і позначають символом '''D''' а ізотоп <sup>3</sup>Н — [[тритій]] (символ '''T''').
 
Переважна більшість ізотопів не має спеціальних назв, але для ізотопів деяких елементів, зокрема для ізотопів водню, існують спеціальні назви і навіть спеціальні символи. Так, ізотоп водню <sup>1</sup>H називають [[протій]], ізотоп <sup>2</sup>H &nbsp;— [[дейтерій]] і позначають символом '''D''' а ізотоп <sup>3</sup>Н &nbsp;— [[тритій]] (символ '''T''').
Деякі ізотопи в природі досить поширені, як, наприклад, ізотоп кисню <sup>16</sup>O і ізотоп водню <sup>1</sup>Н, а інші ізотопи зустрічаються в дуже мізерних кількостях, як ізотопи кисню <sup>17</sup>O і <sup>18</sup>O і ізотопи водню <sup>2</sup>H і <sup>3</sup>H.
 
Рядок 21 ⟶ 22:
 
В навколишній природі зустрічаються в основному стабільні ізотопи хімічних елементів, оскільки нестабільні врешті-решт розпадаються. Однак вони також і утворюються внаслідок [[ядерна реакція|ядерних реакцій]].
 
== Див. також ==
*[[Ізотопний ефект]]
* [[Ізотопний трасерефект]]
* [[Ізотопний ефекттрасер]]
 
== Джерела ==
* ''Деркач Ф.&nbsp;А.'' Хімія.&nbsp;— Л. 1968.
* Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.&nbsp;М.&nbsp;Литвиненка НАН України, Донецький національний університет &nbsp;— Донецьк: «Вебер», 2008. &nbsp;— 758 с. &nbsp;— ISBN 978-966-335-206-0
 
== Посилання ==