Байкало-Амурська магістраль: відмінності між версіями

[[Файл:Map Trans-Siberian railway.png|thumb|300px350px|Байкало-Амурська магістраль (показана зеленим) та Транссибірська магістраль]]

Перші ділянки шляху були побудовані в [[1930-ті]] роки ув'язненими спеціально організованого для цих цілей [[Бамлаг]]у з адміністрацією у місті [[Свободний]]. На будові було задіяно понад 400 тисяч в'язнів. Керував будівництвом начальник робіт Байкало-Амурської магістралі [[Нафталій Френкель]]. У січні [[1942]] за рішенням [[Державний Комітет Оборони|Державного Комітету Оборони]] з БАМу були зняті ланки залізниці і [[ферма (конструкція)|ферми]] для будівництва залізниці [[Сталінград]]-[[Саратов]]-[[Сизрань]]-[[Ульяновськ]] ([[Волзька рокада]]).

Після [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] організаціяпідрозділ [[АМУРЛАГ]] продовжувалапродовжував будівництво східної ділянки Комсомольськ  — Ургал. До розформування Амурлагу була відсипана насип на всій ділянці, укладені колії, побудовані мости на ділянці Комсомольськ-2  — Березовий (Постишево). Ділянка експлуатувалася Комсомольським об'єднаним господарством залізничного транспорту, контора і депо якого знаходилися в селищі [[Хурмулі]] Комсомольського району.

Ухвалою [[ЦК КПРС]] і [[Рада Міністрів СРСР|Ради Міністрів СРСР]] від [[8 липня]] [[1974]] року «Про будівництво Байкало-Амурської залізниці» були виділені необхідні кошти для будівництва залізниці першої категорії протяжністю 3100  км, другої залізниці [[Тайшет]]  — Лена  — 740  км, ліній [[Бамовська]]  — [[Тинда]] і [[Тинда]]  — [[Беркакит]] 400  км. У [[1970-і|1970-х]] БАМ був оголошений [[Всесоюзне комсомольське будівництво|всесоюзним комсомольським будівництвом]]. Основна частина дороги будувалася більше 12 років  — з [[5 квітня]] [[1972]] року по [[27 жовтня]] [[1984]] роки, а [[Північномуйський тунель]] був відкритий у [[2003]] році.

Багато селищ і станцій БАМу було зведено однією республікою або містом. Так, '''Тинда''' була побудована ''москвичами'', '''Сєверобайкальськ'''  — ''ленінградцями'', '''Новий Ургал'''  — ''українцями'',селище '''Улькан'''  — ''азербайджанцями'', '''станція Алонка'''  — ''молдованами'', ''вірменами''  — '''Кюхельбекерську і Звьоздну'''; ''білорусами''  — '''Муякан'''; ''грузинами''  — '''Ікаб'ю і Нию'''; ''казахами''  — '''Нову Чару'''; ''латишами''  — '''Таксимо'''; ''литовцями''  — '''Новий Уоян'''; ''туркменами''  — '''станцію Ларба'''; ''таджиками''  — '''Солони'''; ''узбеками''  — '''Куанду і Леприндо'''; ''естонцями''  — '''Кічеру'''. Багато роз'їздів та станцій було побудовано жителями РРФСР: ''Тамбовської області''  — '''Хурумулі'''; ''Новосибірської''  — '''Тунгала та Постишево'''; ''Пензенської''— '''Амгунь'''; ''Волгоградської''  — '''Джамку'''; ''Саратовської''  — '''Гербі'''; ''Куйбишевської''  — '''Етиркен'''; ''Ульяновської''  — '''Іжак'''; ''Свердловської''  — '''Кувикта и Хорогочі'''; ''Пермської''  — '''Дюгабуль'''; ''Челябінської''  — '''Юкталі'''; ''Ростовської''  — '''Киренга'''; ''Тульської''  — '''Марева'''; ''Московської''  — '''Тутаул та Діпкун'''; ''Алтайського краю''  — '''Еворон'''; ''Красноярського краю''  — '''Февральськ'''; ''Хабаровського краю''  — '''Сулук'''; ''Ставропольського та Краснодарського країв''  — '''Лену'''; ''Башкирії''  — '''Верхнєзейськ'''. ''Жителі Чечено-Інгушської, Дагестанської та Північно-Осетинської АРСР'' працюваліпрацювали на будівніцтвібудівництві '''Кунерми'''.

* Найвідомішими будівельниками БАМу, про яких часто писала радянська преса, були бригадири шляхоукладчиків, [[Герой Соціалістичної Праці|герої соціалістичної праці]], українці &nbsp;— Олександр Бондар та Іван Варшавський.<ref>[http://tyzhden.ua/Publication/4121 По Байкалу і навколо.&nbsp;— - "«Український Тиждень"»]</ref>

* Найпопулярніша пісня про БАМ: «Багульник»<ref>[http://www.karaoke.ru/song/1058.htm]</ref> муз. В. Шаінського, слова І. Морозова, у виконанні вокально-інструментального ансамблю «Самоцветы»

* Радянська комуністична преса іноді визнавала, що у будівництві магістралі беруть участь будівельні війська СРСР («стройбат»). Про використання на будівництві БАМу примусової праці засудженних до ув'язнення «[[зек]]ів», як зазвичай на всіх радянських «[[Комсомольска будова|комсомольских будовах]]», ніколи відкрито не повідомлялось. Однак в народі стійко ходило [[прислів'я]]: «[[ЗеК]] (з/к) &nbsp;— розшифровується як „Забайкальський Комсомолець“».

* Інша розшифровка абривіатуриабревіатури БАМ &nbsp;— «Брежнев Абманывает Молодежь»<ref>[http://www.savok.name/482-bam.html] [http://www.ekhoplanet.ru/history_print_2033_2202] &nbsp;— більш часто ходив менш пристойний варіант із російським словом «''аб…ал''»</ref>

* [[Частівки]]: «Там, где раньше тигры срали, / мы проложим магистрали. / Приезжай ко мне на БАМ: / Яя тебе на рельсах дам».

* [http://www.2000.net.ua/f/64880 БАМ &nbsp;— глазами очевидца]{{ref-ru}}

* [http://magazines.russ.ru/nz/2009/2/vo5-pr.html Татьяна Воронина. Память о БАМе. &nbsp;— «Неприкосновенный запас» 2009, №&nbsp;2(64)]{{ref-ru}}

* [http://eho.haim.ru/eho_bam.php Анекдоти про БАМ. &nbsp;— Енциклопедія Йосипа Раскіна]