Ку-гарячка: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Aced (обговорення | внесок) м Aced перейменував сторінку з Ку—гарячка на Ку-гарячка |
м оформлення, уточнення |
||
Рядок 15:
'''Ку-гарячка''' ({{lang-en|Q-fever}}, основний синонім: коксієльоз, застаріле — пневморикетсіоз, Ку-рикетсіоз, гарячка боєнь, хвороба Дерріка-Бернета, австралійська гарячка, балканський грип, гарячка 9-ої милі) — [[інфекційні захворювання|інфекційна хвороба]] з різними шляхами передачі від джерела інфекції до людині, природно-осередковий [[зооноз]] з поліморфною клінічною картиною, ураженням різних органів і систем організму, часто підгострим або хронічним клінічним перебігом.
Раніше цю хворобу відносили до рикетсіозів, однак на сьогодні її включають до коксієльозів, хоча й надалі «традиційно» нерідко деякі медики продовжують розглядати її невиправдано як «пневмотропний рикетсіоз», хоч це вже давно є несучасним і неправильним згідно багатьох етіологічних, епідеміологічних, патогенетичних та клінічних чинників. Таким чином, наразі, ''Coxiella burnetii'' більш не
== Історія ==
Рядок 22:
На початку 30-х років XX ст. австралійські лікарі звернули увагу на часте виникнення своєрідної патології серед робітників боєнь, молочних і тваринницьких ферм південно-східного [[Квінсленд]]а, що отримала тоді назву «гарячка боєнь». Перший достовірний опис клінічної картини цієї гарячки був представлений лише в 1935 р. керівником лабораторії мікробіології та патології Квінслендського департаменту охорони здоров'я [[:en:Edward_Holbrook_Derrick|Едвардом Дерріком]], який до цього тривалий час працював практикуючим лікарем. Його попросили розслідувати спалах «гарячки боєнь» серед робітників худобної бойні та молочної ферми в [[Брісбен]]і. Вивчаючи цю проблему, він відзначив поліморфізм, нечіткість клінічної картини хвороби, у зв'язку з чим запропонував нову її назву, що відображає особливості клінічних проявів — «Ку-гарячка» (від першої букви {{lang-en|Query}} — неясний, незрозумілий, сумнівний<ref>Ця назва була запропонована аби хвороба не створювала прямих асоціацій з Квінслендом (гарячка Квінсленда) — регіоном розвиненої м'ясної промисловості в Австралії (Joseph E. McDade (1990). «Historical Aspects of Q Fever». In Thomas J. Marrie. Q Fever, Volume I: The Disease. CRC Press. p. 8.).</ref>, {{lang-en|fever}} — гарячка)<ref>Derrick EH. Q fever a new fever entity: clinical features. diagnosis, and laboratory investigation. Med J Aust. 1937;11:281-299. </ref>. Йому вдалося тільки в 1937 році побачити мікроскопічно збудника в тканинах морських свинок, яких він заразив кров'ю від хворих людей і отримав в них типову гарячку. В той же період Е. Деррік направив матеріал до лабораторії провідного австралійського вірусолога [[Макфарлейн Бернет|Френка Бернета]], в подальшому [[Список лауреатів Нобелівської премії з фізіології або медицини|Нобелівського лауреата]], який в цьому ж році разом з М. Фрімен виділив та детально описав збудника як рикетсію<ref>Burnet FM, Freeman M. Experimental studies on the virus of «Q» fever. Med J Aust 1937; 2: 299–305.</ref>. Не будучи повністю впевненим у рикетсійній природі мікроба Ф. Бернет в 1938 році надіслав свої матеріали до [[Вашингтон]]а ([[США]]) де в лабораторії рикетсіозів Р. Дайер, досвідчений інфекціоніст, підтвердив це й встановив, що означений збудник повністю ідентичний тому, якого виділили з кліщів в американському штаті Монтана [[:en:Herald_Rea_Cox|Геральд Кокс]] і Г. Девіс в цьому ж році<ref>Davis, G. E., and H. R. Cox. 1938. A filter-passing infectious agent isolated from ticks. I. Isolation from Dermacentor andersonii, reactions in animals, and filtration. Public Health Rep. 53:2259-2282.</ref>. До речі, Р. Дайер до того в польових умовах в Монтані при перевірці твердження Г. Кокса та Г. Девіса, що можливим є зараження курячих ембріонів матеріалом від кліщів та отримання в результаті рикетсій, сам заразився при цьому і перехворів на Ку-гарячку. Таким чином, стало зрозумілим, що в двох різних країнах практично одночасно незалежно один від одного вчені відкрили нового мікроба. Хоча відбулися суперечки щодо назви нового збудника, але в 1948 році за пропозицією американського ентомолога К. Філіпа він отримав свою сучасну назву ''Coxiella burnetii'' на честь двох видатних вчених — Геральда Кокса і Френка Бернета, що незалежно один від одного описали та класифікували мікроба<ref>Philip CB. Comments on the name of the Q fever organism. Public Health Rep 1948; 63: 58.</ref>.
В подальшому
== Етіологія ==
Рядок 30:
| image = Coxiella burnetii, the bacteria that causes Q Fever.jpg
| image_caption = Накопичення у вакуолі в культурі тканин Vero збудника Ку-гарячки — ''Сoxiella burnetii''.
| regnum = [[
| phylum = [[Proteobacteria]]
| classis = [[Gammaproteobacteria]]
|