Вікіпедія

Волощук Михайло Юрійович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 27:
| автограф =
}}{{Othernames|Волощук}}
'''Волощук Михайло Юрійович''' ([[10 листопада]] [[1934]], [[Майдан (Міжгірський район)|Майдан]]) — український державний діяч. Депутат [[Верховна рада УРСР|Верховної Ради УРСР]] 9-10-го скликань, [[Народний депутат України]] 1-го скликання. Член [[ЦК КПУ]] у 1990 — 1991 р.
 
== Біографія ==
Народився [[10 листопада]] [[1934]] року в селі [[Майдан (Міжгірський район)|Майдані]] (тепер [[Міжгірський район|Міжгірського району]], [[Закарпатська область|Закарпатської області]]) в сім'ї [[селяни|селян]]. Навчався у Мукачівському кооперативному технікумі. Закінчив [[Львівська комерційна академія|Львівський торгово-економічний інститут]] за спеціальністю «економіст торгівлі» та [[Академія суспільних наук при ЦК КПРС|Академію суспільних наук при ЦК КПРС]]. Кандидат економічних наук, [[доцент]].
 
Закінчив Майданську семирічну школу Закарпатської області, а у 1952 році — Мукачівський кооперативний технікум.
З [[1954]] року — завідуючий відділом, Другий секретар райкому, секретар Львівського МК ЛКСМУ. Заступник завідуючого відділом Закарпатського ОКУ ЛКСМУ. Інструктор ЦК ЛКСМУ в Києві, другий, перший секретар Закарпатського ОК ЛКСМУ.
 
З [[1954]] року — завідувач відділом організаційної і кадрової роботи Сталінського районного комітету ЛКСМУ міста Львова, 2-й секретар Ленінського районного комітету ЛКСМУ по пропаганді й агітації міста Львова.
З [[1966]] року — заступник начальника обласного управління культури, перший секретар Воловецького райкому КПУ Закарпатськоїа області. З [[1970]] року — Інспектор ЦК КПУ. З [[1974]] по [[1984]] рік — Голова виконкому Закарпатської обласної ради.▼
 
З [[1956]] року — секретар Львівського міського комітету ЛКСМУ по пропаганді й агітації.
З [[1984]] року проректор [[Ужгородський національний університет|Ужгородського університету]]. З [[1990]] року — перший секретар Закарпатського ОК КПУ, одночасно голова обласної Ради.▼
 
У 1957 році закінчив вечірнє відділення планово-економічного факультету [[Львівська комерційна академія|Львівського торгово-економічного інституту]] за спеціальністю «економіст торгівлі».
 
З [[1959]] року — заступник завідувача відділу пропаганди й агітації Закарпатського обласного комітету ЛКСМУ. інструктор ЦК ЛКСМУ в Києві, 2-й, 1-й секретар Закарпатського обласного комітету ЛКСМУ. З 1963 року навчався в Академії суспільних наук при ЦК КПРС у Москві.
 
У 1966 році закінчив [[Академія суспільних наук при ЦК КПРС|Академію суспільних наук при ЦК КПРС]]. Кандидат економічних наук (1966), [[доцент]].
 
▲З [[1966]] року — заступник начальника Закарпатського обласного управління культури, перший секретар Воловецького райкомурайонного комітету КПУ ЗакарпатськоїаЗакарпатської області. З [[1970]] року — Інспектор ЦК КПУ. З [[1974]] по [[1984]] рік — Голова виконкому Закарпатської обласної ради.
 
З [[1974]] по [[1984]] рік — голова виконкому Закарпатської обласної ради.
 
▲З [[1984]] року проректор [[Ужгородський національний університет|Ужгородського університету]]. З [[1990]] року — перший секретар Закарпатського ОК КПУ, одночасно голова обласної Ради.
 
З лютого [[1990]] року — 1-й секретар Закарпатського обласного комітету КПУ, одночасно голова Закарпатської обласної Ради.
 
З [[1992]] року — [[Генеральний директор]] акціонерного товариства «Закарпаткераміка». З [[1993]] року — Генеральний директор видавничого підприємства «Орбіта».
Рядок 44 ⟶ 58:
== Політична діяльність ==
 
Член [[КПРС]], членз ЦК1956 КПУроку. [[4 березня]] [[1990]] р.оку обраний Народним депутатом України, набравши у 1-му турі 73,70% голосів і перемігши 4 претендентів (Закарпатська область, Свалявський виборчий округ № 175). Входив до групи «За соціальну справедливість». Член Комісії [[ВР України]] у закордонних справах.
 
Кандидат у Народні депутати України Верховної Ради XIII скликання, висунутий виборцями 1-й тур — 5,2% 6-те місце з 18-ти претендентів.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Волощук_Михайло_Юрійович