Островський Микола Олексійович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 54:
=== Інвалідність ===
В [[1921]]–[[1922]] роках Островський навчався у Київському електромеханічному технікумі (тепер ім. М. Островського). У жовтні-грудні [[1921]] року працював на будівництві вузькоколійної залізничної лінії завдовжки 6 верст між лісозаготівлею біля [[Боярка|Боярки]] та колією [[Фастів]] — Київ, спричиненому необхідністю постачання Києва дровами (згодом у Боярці було відкрито музей М. Островського — тепер [[Боярський державний краєзнавчий музей|краєзнавчий]], встановлено пам'ятний знак «Боярка-БАМ» на честь будівництва вузькоколійки). Внаслідок виснажливої роботи й застуди хворів на важку форму висипного тифу, надалі у нього розвинувся ревматизм, що перейшов у поліартрит.
В проміжках між лікуванням займався громадською роботою. У 1923–1924 рр. — член Шепетівського окружкому Комсомолу, політрук Райвсеобуча, кандидат в члени губкому Комсомолу. Наприкінці червня 1924 р. був зарахований бійцем Окремого шепетівського батальйону [[Частини особливого призначення|ЧОН]]. 9 серпня того ж року вступив до [[РКП(б)]]. Але вже 22 серпня отримав відпустку за станом здоров'я, і все його подальше життя перетворилося на суцільну боротьбу з хворобами. Перебував на лікуванні у [[Харков]]і, [[Слов'янськ]]у, [[Євпаторія|Євпаторії]], [[Новоросійськ]]у, біля [[Краснодар]]а. У 1926 р. одружився в Новоросійську з Раїсою Порфирівною Островською (Моцюк).
| |||